«Електронний суд»: перенести неможливо впровадити - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

11 июль 2020, Суббота, 07:19

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця
[the_ad id='13999']

«Електронний суд»: перенести неможливо впровадити

12 июня 2020г.
0

Лариса Швецова

В умовах кризової ситуації, спричиненої пандемією коронавірусної інфекції COVID-19, саме суди, як ніхто інший, відчули важливість ролі дистанційного правосуддя. Незважаючи на впровадження карантинних умов, українські суди не припиняють своєї роботи та продовжують працювати.

Хочу підкреслити, що право особи на судовий захист, гарантоване Конституцією України, не може бути обмежене навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Вимушені обмеження, що були так само застосовані і у всьому світі, змусили мобілізувати зусилля задля забезпечення належного та ефективного відправлення правосуддя.

Цифрові технології невпинно проникають у всі сфери нашого життя, і правосуддя не є виключенням. Проведення судових засідань в режимі відеоконференції для України не є новим. Зазвичай вони відбуваються саме в приміщеннях судів, які знаходяться в різних населених пунктах. Після запровадження карантину подальше проведення таких засідань потребувало вже нового сучасного формату.

Таким чином, нашим спільним завданням стало забезпечення доступу громадян до дистанційного правосуддя, а саме реалізація участі у судовому засіданні сторін у справі поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, однією з підсистем якої є «Електронний суд», довгий час чекала на свій запуск, але на шляху до впровадження виникали різноманітні перепони як об‘єктивного, так і суб‘єктивного характеру.

Наразі, в умовах оголошеного загальнодержавного карантину, Вища рада правосуддя як орган суддівського врядування оперативно здійснила низку кроків, щоб нарешті зрушити цю проблему з непохитного місця і частково запустити «Електронний суд». Зокрема було ініційовано звернення до Президента України, Верховної Ради України із пропозицією внести відповідні зміни до процесуальних кодексів, які б забезпечили право осіб на доступ до правосуддя в умовах карантину; звернення до Державної судової адміністрації України, яка мала невідкладно надати на затвердження положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в рамках забезпечення участі осіб у судових засіданнях дистанційно та надання можливості подачі документів в електронній формі.

З метою оперативного напрацювання органами системи правосуддя пропозицій щодо здійснення ефективних заходів, спрямованих на забезпечення стабільної роботи судів, органів системи правосуддя в умовах карантину, при Вищій раді правосуддя було створено координаційну раду у складі голів Верховного Суду та апеляційних судів. До її роботи були залучені й представники Національної школи суддів України та інших інституцій. Також судам було надано рекомендації невідкладно запровадити спеціальні заходи щодо організації роботи судів та доступу до приміщень, де розташовані суди.

На сьогодні можна констатувати, що дистанційне правосуддя в Україні поки що знаходиться на початковому етапі становлення. Але можна з упевненістю заявляти, що відповідні карантинні заходи надали поштовх для подальшого активного впровадження підсистеми «Електронний суд».

Звичайно, під час освоєння судами процесу дистанційної роботи, виникало безліч питань, що стосувалися ідентифікації та авторизації осіб, використання певного програмного продукту державними органами, безпеки і захисту інформації, збереження персональних даних тощо. Окремо слід звернути увагу на те, що нагальною проблемою залишається неготовність інфраструктури судів до дистанційної роботи в повній мірі – досі не всі суди забезпечені відповідним технічним обладнанням.

В квітні українськими судами було апробовано терміново розроблену систему відеоконференцзв‘язку EasyCon, яка працює за допомогою кваліфікованого електронного підпису та дозволяє судам ідентифікувати особу. Так, за умови забезпечення належної потужності мережі Інтернет у всіх користувачів системи EasyCon – суду та сторін, які беруть участь в судових засіданнях, нарікань на роботу відповідної платформи небагато.

Для Вищої ради правосуддя, яка стояла біля витоків запровадження дистанційного судочинства, надзвичайно важливо, що ці технологічні зміни в роботі судів, що донедавна були чимось недосяжним, стають реаліями сьогодення. Українські суди, ставлячи життя і здоров‘я людини як найвищу соціальну цінність на перше місце, в умовах пандемії, змогли забезпечити і гарантувати людям обидва права - життя і здоров‘я, що є першочерговим, а також право на захист - право на справедливий суд. Це є безумовним нашим досягненням.

Впевнені, питання діджиталізації судочинства буде актуальне навіть після завершення карантину. Новітні технології, які судами впровадженні в умовах пандемії, можливо стануть більш «популярними» та застосовними, ніж судовий процес в класичному його розумінні.

У нинішній надзвичайній ситуації, ми також використовуємо позитивний досвід зарубіжних країн у впровадженні цифрових технологій в судах, де така модель успішно працює, залучаємо ініціативи, які дають результат.

Поряд з цим, говорячи про проблемні моменти, карантин, на жаль, посунув на другий план розгляд та прийняття важливих законодавчих рішень та змін, що необхідні країні.

Можна стверджувати, що із застосуванням сучасних технологічних рішень доступ до правосуддя переходить на якісно новий щабель - забезпечується право громадян на доступ до правосуддя та право на справедливий суд, водночас географічне розташування судів стає не принциповою умовою.

Таким чином, українській судовій системі, безперечно, варто зосередитись на дистанційній роботі, адже її переваги є очевидними для усіх учасників судового процесу. Очевидною є економія коштів і часу.

За результатами роботи з використання українськими судами впродовж перших місяців програми EasyCon та інших електронних платформ, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку, можна говорити про здобутки та прогалини. Тому Вищою радою правосуддя планується розглянути спільно з учасниками судових справ та суддями аспекти впровадження новітніх технологій для організації судових процесів.

Також вважаємо за доцільне розпочати спільну широку дискусію із залученням учасників судових процесів для обговорення їхнього бачення роботи судів в найближчому майбутньому.

На теперішній час, визначено 18 пілотних судів, в яких з 2019 року проводиться апробація підсистем «Електронний кабінет» та «Електронний суд».

У перспективі перехід на такий «гнучкий» режим роботи, з використанням сучасних технологій, імовірно торкнеться всього державного сектору. Однак, саме судова гілка влади, в даному випадку - і Вища рада правосуддя, і суди, є першопрохідцями, які рухаються в цьому напрямку і завдяки умовам карантину почали стрімко впроваджувати новації.

Підводячи підсумок, хотілося б наголосити, що перехід українського правосуддя в онлайн режим потребує не тільки чіткого законодавчого унормування, але й відповідного технічного оснащення. Саме повноцінний запуск електронного суду на даний час є пріоритетним завданням сьогодення для Судової влади України для забезпечення незалежності виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав, свобод людини та громадянина, забезпечення верховенства права.

Лариса Швецова Член Вищої ради правосуддя, Секретар Третьої Дисциплінарної палати