Надія Кравчук, для "Резонанс"
Відновлення застарілого житлового фонду в загальнонаціональних масштабах заплановано здійснювати за рахунок коштів Фонду енергоефективності, діяльність якого уряд пообіцяв розпочати з 2017 року. Але задекларовані владою наміри йдуть у розріз із реаліями – вже зірвані всі терміни наміченого плану дій. А все тому, що спритним ділкам невигідно запроваджувати прозорі схеми фінансування Фонду, в активах якого – десятки мільярдів бюджетних коштів, які зазвичай вдало перетікають в кишені наближених до влади структур.
В перші 3-5 років діяльність Фонду обіцяють повністю профінансувати західні донори – вони вже заявили про готовність надавати Україні неповоротні внески. Потім поповнення Фонду має здійснюватися за рахунок періодичних внесків з державної скарбниці та повернення пільгових кредитів, наданих споживачам на запровадження енергоефективності житла.
Базові принципи функціонування Фонду наша держава планує запозичити в аналогічних структурах європейських країн, успішно випробуваних для відновлення старого житла з метою підвищення енергоефективності. Підтримку запланованого Фонду енергоефективності обіцяє надати Німеччина та інші країни ЄС. Плануються також кредити ЄБРР (100 млн євро) та Китаю ($1,5 млрд).
«В царині енергоефективності Україна майже нічого не зробила», - таку негативну оцінку дав роботі уряду директор Енергетичного Співтовариства ЄС Януш Копач наприкінці травня в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна. До цього можна лише додати, що імплементація директив ЄС з енергоефективності є зобов’язанням України перед Енергетичним Співтовариством та перед Європейським Союзом (згідно Угоди про Асоціацію).
Звісно, уряд не міг проігнорувати звинувачення в бездіяльності, тому 23 червня зібрав грандіозний загальнонаціональний Форум з енергоефективності`16. Інтерес був грандіозний – на презентацію Фонду прийшло близько тисячі учасників, серед яких – не лише урядовці, представники багатьох міністерств, а й керівники ОСББ, виробники послуг та заощаджуючого енергію обладнання, банкіри, журналісти тощо.
«Думаю, наступного року у Фонді можна акумулювати 20 мільярдів гривень, які будуть реінвестовані в енергоефективність. І це лише початок», - таку обнадійливу заявиву прем’єр Володимир Гройсман, презентуючи Фонд на Форумі. Дотримуючись дипломатичної толерантності, ідею створення Фонду з метою заощадження та ефективного споживання енергоносіїв підтримав віце-президент Європейської Комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович: «Енергоефективність є ключовим компонентом національної безпеки, економічної модернізації та добробуту українських громадян. Моя власна країна Словаччина пройшла подібний процес за 25 років. Я знаю, наскільки це складно», - сказав він, і водночас нагадав, що для запуску роботи Фонду необхідно спочатку ухвалити відповідне законодавство.
Чому зірвані терміни?
Процес розробки потрібних законів для запуску Фонду затягнувся на невизначений термін, тому експерти сумніваються, що закони будуть ухвалені до початку наступного року – зумисне чи ні - це питання до урядових координаторів. Зокрема, Мінрегіонбуд готує пакет законопроектів, серед яких – найголовніші документи: закон про енергоефективність будівель, до другого читання доопрацьовується законопроект про житлового-комунальні послуги.
Але ці документи парламент мав би ухвалити ще в 1 кварталі цього року – термін визначений та узгоджений з західними партнерами в представленому на обговорення громадськості проекті Концепції Фонду енергоефективності. Цей документ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробило спільно з західними партнерами – з урядом Німеччини, представництвами ЄС, Світового банку та іншими структурами. Аналізуючи заяви високих посадовців, складається враження, що вони готові діяти адекватно ситуації:
«Україна споживає енергії втричі більше ніж будь-яка інша країна Східної Європи. Тому потрібні серйозні кроки щодо скорочення та заощадження споживання енергоносіїв. Без створення Фонду українська економіка не зможе ефективно зростати. Нинішня модель субсидіювання не дає можливості збільшити ресурси для проведення реформ в країні», - сказав віце-прем’єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко під час відкриття Форуму з енергоефективності`16.
Було б добре, якби зроблені оптимістичні заяви про доцільність Фонду так же активно втілювалися на практиці, адже проблема енергоефективності давно лежить в площині енергетичної безпеки держави. Майже 85% житлового фонду України побудовано ще за радянських часів, а тоді не думали про економне споживання теплової енергії. Тому старе житло, за оцінками експертів, споживає в 2-3 рази більше енергоносіїв порівняно із сучасними будинками. Але занадто високі тарифи змушують українців терміново утеплювати свої помешкання, адже комунальні платежі практично повністю з’їдають їхні доходи.
Завдання Фонду
На опалення житлових та громадських будівель щороку витрачається майже 19 млрд кубометрів газу. За рахунок утеплення будинків та інших енергоощадних заходів Україна може скоротити щорічний обсяг споживання на 11,4 млрд кубометрів – це майже 60% обсягу, який Україна щороку імпортує, нарощуючи борги перед міжнародними фінансовими структурами на його закупівлю.
Створюючи Фонд, Україна планує запровадити давно випробуваний досвід в країнах Центральної та Східної Європи з вирішення проблем економії енергоресурсів населенням. Допомогу обіцяють надати західні донори та міжнародні фінансові організації, але за умови налагодження повного контролю за використанням коштів Фонду.
З цією метою планують створити Наглядову раду. Роботу Фонду повинен контролювати міжнародний аудит. Звісно, що за таких умов наближеним до влади структурам доведеться розпрощатися з корупційними схемами по вимиванню державних коштів, тому, схоже, вони й блокують створення Фонду.
Якщо наш уряд дійсно таки зробить належні висновки, і створить необхідні передумови для роботи такого Фонду, крім щорічної економії газу обсягом в 1 млрд кубометрів, нові податкові надходження до бюджету сягнуть 500 млн євро щороку. Крім того, буде створено 100 тисяч нових робочих місць. Але перш ніж це станеться, уряд мав би забезпечити привабливі умови для фінансування проектів.
«Потрібно створити ефективну систему, щоб люди могли нею зручно користуватися – прозорою і не корупційною. Можна залучити в Україну десятки мільярдів, тому що в світі є багато вільних ресурсів, які можна інвестувати в енергоефективність», - запевняє прем’єр Володимир Гройсман.
Уряд обіцяє, що Фонд стане довгостроковим інвестором модернізації зношеного житлового фонду України. Прості споживачі, більшість з яких користуються субсидіями, також зможуть робити інвестиції в Фонд, але за умови, що уряд забезпечить монетизацію субсидій.
«Переведення залишку субсидій в монетизований режим дозволить кожній родині, яка зекономить на субсидії, скористатися впровадженням енергоефективних заходів. Це ті проекти, які дозволять вдвічі чи втричі зекономити на енергоносіях. Випробувані проекти свідчать: після модернізації будинків споживання теплової енергії зменшилося на 73%», - повідомив Геннадій Зубко в кулуарах вищезгаданого форуму.
Але чому йдеться не про повну монетизацію, а лише про залишок зекономлених коштів?
Субсидії в наші гаманці?
Повна монетизація – це коли весь обсяг виділеної в бюджеті допомоги буде перераховано на особисті рахунки споживачів, яким призначена субсидія. В разі, якщо це станеться, влада ліквідує взаємозаліки в газових розрахунках, центральним провідником яких є «Нафтогаз України».
Часткова монетизація буде в десятки, а то й сотні разів меншою, адже на особисті рахунки громадян «капнуть» лише ті залишки субсидій, які дехто зі споживачів заощадить завдяки більш економному споживанню енергоносіїв. Водночас тоді продовжаться взаємозаліки, бартер, з якими не хочуть прощатися спритні ділки, адже це покладе край легкому та стрімкому збагаченню за рахунок державної скарбниці.
До кінця року парламент спільно з урядом пообіцяли ухвалити остаточне рішення щодо монетизації субсидій населенню – відповідний законопроект ще не подано до парламенту, але відомо, що уряд його розробляє. Чи станеться повна монетизація, більш вигідна простому українцю порівняно з частковою, залежить від того, які сили переможуть під час голосування в парламенті.
«Одержувач субсидій на свій розсуд повинен мати право використати зекономлені кошти на енергоефективність житла. Потрібно запровадити цільове використання коштів на енергоефективність житла. Вже з осені субсидії не повинні працювати на умовах взаємозаліку між суб’єктами господарювання. Необхідно запровадити повну монетизацію субсидій», - так всупереч позиції високих урядових керівників, на Форумі з енергоефективності`16 заявила депутат Альона Бабак, запевнивши присутніх, що саме таку позицію відстоюватиме в парламенті її фракція в ході голосування за відповідне законодавство в царині енергоефективності.
Відомо, що цього року 5,5 млн домогосподарств отримали право на субсидії – в бюджеті-16 передбачено на це 35 млрд грн, плюс потім ще 5 млрд парламент виділив додатково. За прогнозами Мінсоцполітики, в 2017 році за субсидіями звернеться вже 9 млн домогосподарств (всього в Україні 13,5 млн домогосподарств) – коштів в бюджеті планують виділити вдвічі більше – вся ця сума могла б бути монетизована.
Проте осідлати потужні фінансові потоки намагаються підприємливі ділки, хоча це гроші простих українців, зубожіння яких сталося завдяки знеціненню більш ніж втричі їхніх доходів з 2014 року. Але «живих» субсидій населенню поки що не видають – в платіжках за послуги лише вказана сума в графі «субсидія», призначена соціальною службою як часткова компенсація вартості послуг. Водночас субсидії з бюджету перераховуються виробникам послуг, а потім на умовах взаємозаліків вони розраховуються за газ з монополістом «Нафтогаз «України».
Схоже, небажання урядовців поставити крапку на цих порушеннях і зумовили шалений опір повній монетизації субсидій населенню на компенсацію оплати комунальних послуг. Заяви про монетизацію, як лакмусовий папірець, виявило небажання ліквідувати існуючий люфт для корупційних хитросплетінь в житлово-комунальному господарстві.
Намагаючись перешкодити повній монетизації субсидій, високі керівники почали активно опротестовувати в пресі можливість їх впровадження. «В Україні неможливо здійснити монетизацію субсидій. Маючи 9 млн домогосподарств, відкриття 9 мільйонів додаткових рахунків, - я думаю, ви прекрасно розумієте, скільки часу це займе?», - заявив на одному з телеканалів міністр соціальної політики Андрій Рева.
Проте іншої думки дотримується голова «Ощадбанку» Андрій Пишний - він запевнив учасників вищезгаданого Форуму, що відкрити необхідну кількість рахунків їм цілком під силу. І це зрозуміло, адже банк не проти того, щоб додаткові фінансові вливання сягнули десятків мільярдів гривень.
Чому не повна монетизація субсидій?
Кому вигідно як можна довше блокувати повну монетизацію субсидій? Заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак вважає, що це вигідно газовому монополісту:
«Тому що «Нафтогаз України» сьогодні використовує субсидії для погашення газових боргів тепло-комунальників за минулі періоди: за 2012, 2013, 2014 роки. Вони не зараховують субсидії на сьогодні, а закривають ними старі борги. А зараз ми наполягаємо: ні, якщо сьогодні нараховані субсидії, то будьте ласкаві, сплатіть лише в тій частині, де передбачені ці субсидії», - вважає депутат. До цього варто додати, що завдяки запущеній урядом спільно з «Нафтогазом» схеми взаємозаліків практично повністю позбавляються обігових коштів комунальні підприємства, в яких до того ж арештовані рахунки за газові борги.
«Сьогодні навіть Ахметов не отримує субсидії (мається на увазі «Київенерго» - ред). Споживачеві нарахували субсидію, але вона приходить на комунальні підприємства, які потім зараховують свій борг перед «Нафтогазом». А вже потім «Нафтогаз» зараховує взаємозаліком свої податкові борги - пдв та ренти рента на видобуток газу. Саме тому «Нафтогаз» не хоче зменшувати ренту, адже тоді стане меншим обсяг взаємозаліків», - вважає А.Бабак.
До того ж, газовий монополіст блокує підписання протоколів на постачання газу комунальникам, відмовляючись закрити взаємозаліки по субсидіям – до тих пір, поки комунальники не погодяться на штрафи та пені за газові борги, що виникли в них внаслідок не оплати комунальних послуг державними підприємствами, тобто, з вини держави.
Звісно, що за умови повної монетизації субсидій «Нафтогаз» втратить свої важелі впливу, адже тоді зникнуть взаємозаліки, бартери та кліринги, використання яких – це надзвичайно прибутковий бізнес: більшість українських олігархів стали ними завдяки саме таким схемам. Схоже, що ці схеми уряд поки що ліквідувати не збирається.
Можновладці – за монетизацію залишків субсидій
За монетизацію лише залишків субсидій активно агітують урядові куратори та керівники Мінрегіонбуду і Мінсоцполітики: «Питання монетизації субсидій дуже актуальне. Єдине, що ми повинні рухатися спочатку в напрямку монетизації залишків субсидій, що будуть зекономлені громадянами, а в майбутньому – перейти до повної монетизації», - сказав Геннадій Зубко, виступаючи нещодавно в парламенті.
За часткову монетизацію агітує також і віце-прем’єр Павло Розенко: «Мова не йде про повну монетизацію субсидій, тому що це важко зробити в плані адміністрування, це буде дорого й неможливо. Йдеться про монетизацію залишків, тобто, монетизації економії».
Монетизацію залишків субсидій уряд обіцяє запустити на початку 2017 року. Цілком очевидно, що обсяги коштів на енергоефективність будуть значно меншими порівняно з тими, які можна було б отримати за умов повної монетизації субсидій. За різними прогнозами, в бюджеті на 2017 рік обіцяють передбачити майже вдвічі більше субсидій порівняно з 2016 роком.
Відомо, що в останні 3 роки обсяги бюджетних субсидій на компенсацію плати за комунальні послуги зросли в 5 разів. За прогнозами МВФ, потреба в субсидіях на 2017 рік сягне 80 млрд грн – це 10,2% від державного бюджету (в 2014 було виділено 5 млрд грн – це 1,1% бюджету). Це зумовлено тим, що ціни на газ і тарифи на тепло та гаряче водопостачання цього року зросли удвічі. Найближчим часом подорожчає і водопостачання, а з 1-го вересня – зросте в ціні й електроенергія.
Ключова ідея, що лежить в основі концепції Фонду – це спрямування енергетичних субсидій на фінансування енергоефективних заходів. Відомо, що в останні 3 роки обсяги бюджетних субсидій на компенсацію плати за комунальні послуги зросли в 5 разів. За прогнозами МВФ, потреба в субсидіях на 2017 рік сягне 80 млрд грн – це 10,2% від державного бюджету (в 2014 було виділено 5 млрд грн – це 1,1% бюджету).
Для того, щоб субсидії дійсно таки могли стати інвестиціями в енергоефективність, їх потрібно монетизувати – влада обіцяє зробити це до початку 2017-го року. Проте в це важко повірити, адже парламент, всупереч зобов’язанням України перед Європейським Союзом, не ухвалив жодного закону, що мав би передувати створенню Фонду.
І що прикро, гальмуючи створення загальнонаціональної системи інвестування в енергоефективність, прості українці втрачають колосальні можливості щодо відновлення не лише свого житла, але й покращення свого добробуту, адже модернізація будинків зумовить різке скорочення обсягів комунальних платежів.
Довідково: Існуюча в Україні законодавча база в сфері енергоефективності не відповідає сучасним вимогам, спрямованим на забезпечення ефективного функціонування Фонду. Згідно з Директивою ЄС (2010/31/ЄС) в першочерговому порядку в Україні мають бути ухвалені закони «Щодо енергетичної ефективності будівель», «Про комерційний облік теплової енергії, води та водовідведення у сфері комунальних послуг», «Щодо запровадження обов’язкового стимулюючого регулювання. Ці закони парламент мав би ухвалити ще у першому кварталі цього року – це визначено в проекті Концепції Фонду.
Завершився також термін, відведений на ухвалення закону про монетизацію субсидій (2 квартал 2016 р). Проект цього закону уряд ще навіть не подав до парламенту. Натомість у високих кабінетах точиться боротьба за те, щоб якомога довше проіснували газові взаємозаліки, адже запуск монетизації субсидій покладе край улюбленим схемам всіх олігархів з метою вимивання грошей з бюджету.