Український фармацевтичний ринок вже понад пів року перебуває у стані невизначеності. Попри старт масштабної реформи понад шість місяців тому, чітких правил для маркетингової взаємодії між аптеками та виробниками ліків так і не встановлено. Це призвело до ситуації, коли аптеки не можуть працювати стабільно, а пацієнти змушені переплачувати за медикаменти — незважаючи на обіцянки влади знизити ціни.
Про це розповідає Резонанс
Відсутність результатів реформи та підвищення цін
Реформа, ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, мала на меті знизити вартість ліків шляхом ліквідації маркетингових договорів між аптеками та виробниками. З 1 березня 2025 року уряд заборонив такі домовленості, пояснюючи це необхідністю прибрати додаткові платежі, які зрештою лягали на плечі кінцевого споживача. Однак очікуваного зниження цін не відбулося: вже через кілька місяців моніторинг показав, що більшість лікарських засобів не подешевшали, а окремі категорії препаратів для хронічних хворих навіть зросли в ціні. Виробники ліків, які обіцяли відкоригувати ціни, продовжують отримувати додатковий прибуток — щомісяця понад 500 мільйонів гривень. Міністерство охорони здоров’я визнало, що реформа не принесла очікуваного результату, адже саме виробники формують 71,5% вартості лікарських засобів, а націнки аптек та дистриб’юторів залишаються фіксованими та значно меншими.
Закон чітко визначав термін у два місяці для розробки та ухвалення відповідної постанови. Пройшло вже понад пів року, але документ досі не затверджений. Це неприпустима ситуація, коли ухвалені закони не виконуються. Саме тому я підготувала і направила депутатський запит до Кабміну та МОЗ із вимогою надати інформацію про стан виконання закону, визначити відповідальних осіб і назвати конкретні терміни. Ми маємо діяти відповідно до закону, а не залишати ринок у підвішеному стані
— заявила Оксана Дмитрієва, заступниця голови Комітету з питань здоров’я нації.
Наслідки для аптек та пацієнтів
Маркетингові платежі слугували аптекам джерелом фінансування соціальних програм, знижок для покупців та підтримки мобільних аптек, що працювали у віддалених громадах, особливо з початком повномасштабної війни. Після зміни правил одна з аптечних мереж була змушена закрити два пересувні аптечні пункти на Харківщині та Херсонщині, залишивши десятки сіл без доступу до ліків.
Фармацевтичний ринок фактично паралізований: учасники не мають можливості планувати логістику та розвиток, що негативно позначається не лише на бізнесі, а й на споживачах. Оксана Дмитрієва додатково підкреслила, що у цих дискусіях найголовніше — не втратити з поля зору інтереси пацієнта, адже надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків чи нового подорожчання.
Виконання доручення Президента та нові виклики
Голова «Ради захисту прав та безпеки пацієнтів» Віктор Сердюк звернув увагу, що Президент у лютому доручив уряду та МОЗ знизити вартість ліків мінімум на 30%. Проте станом на серпень 2025 року це завдання так і не виконано. Проєкт постанови щодо відновлення маркетингових практик досі не поданий до Кабміну, а ринок залишається неврегульованим. Сердюк зазначив, що фармвиробники знизили ціни лише на обмежений перелік «Топ 100» препаратів, тоді як більшість ліків, зокрема для хронічно хворих, залишаються недоступними для багатьох українців.
Причини та вигодонабувачі кризи
У професійному середовищі поширюються припущення щодо ймовірного впливу великих фармацевтичних компаній на окремих народних депутатів, які виступають проти відновлення маркетингових договорів. Зокрема, аналітики звертають увагу на співзвучність позицій одного з депутатів із публічною риторикою фармгіганта «Дарниця», власники якого мають благодійну організацію «Фонд родини Загорій», що раніше перераховувала значні суми на користь фонду братів Кузьміних. Останніх зараз судять за підозрою в отриманні хабаря, проте судовий процес затягується вже майже пів року.