Франція та Німеччина запропонували надати Україні “символічні” пільги на етапі підготовки до вступу в Європейський Союз, виходячи з окремих документів Берліна й Парижа. За проєктом, ці заходи мали б відзначити просування процесу інтеграції, але не передбачають повного набору прав і фінансових вигод повноправного членства.
Про це розповідає Резонанс
Суть запропонованого статусу
Згідно з ініціативою, Україні не відкриватимуть доступ до бюджету ЄС, сільськогосподарських субсидій і права голосу в органах союзу до моменту набуття повного членства. Натомість пропонується ввести проміжний правовий статус, який дає можливість участі в робочих зустрічах та дискусіях без формального впливу на рішення та без автоматичного фінансового забезпечення.
Німеччина наполягає на створенні статусу “асоційованого члена”, що дозволить представникам України бути присутніми на засіданнях міністрів і лідерів, але без права голосу та без автоматичного доступу до спільного бюджету. Франція описує цю модель як “статусом інтегрованої держави”.
Реакція інституцій і позиція Києва
У документах відзначається, що два високопосадовці Єврокомісії вважають: запропоновані підходи можуть стати основою для остаточного рішення ЄС щодо шляху інтеграції України. Віцепремʼєр із питань європейської інтеграції Тарас Качка підтвердив, що Київ тримає контакти з Парижем, Берліном та іншими європейськими столицями й що процес перебуває в стадії розвитку.
Один із українських чиновників охарактеризував таку модель як “тіньовим членством”, водночас інший підкреслив необхідність, щоб ЄС запропонував Україні справедливі умови участі та підтримки в процесі наближення до повного членства.
Згідно з німецьким документом, новий проміжний статус матиме “символічну силу” і його надання може здійснюватися політичним рішенням лідерів ЄС, що дозволило б уникнути довготривалих процедур. Французька сторона, у свою чергу, наполягає на проведенні референдуму перед приєднанням кожної нової країни до союзу.
Раніше Єврокомісія пропонувала альтернативний підхід: надати Україні повноцінне членство з поетапним виконанням критеріїв та поступовим наданням фінансових і інших переваг у міру досягнення необхідних етапів. Однак більшість країн-членів висловилися проти такого прискореного механізму, віддаючи перевагу моделі з обмеженими правами до фактичного завершення процедур вступу.