Країни «Великої сімки» разом із Європейським Союзом розглядають можливість повної заборони надання морських послуг для транспортування російської нафти, що стане альтернативою чинному обмеженню ціни. Метою такої ініціативи є суттєве скорочення доходів росії від енергетичного експорту, які використовуються для фінансування війни проти України.
Про це розповідає Резонанс
Потенційний вплив нових санкцій на експорт російської нафти
На даний момент понад третина російської нафти експортується танкерами, що користуються західними судноплавними та страховими послугами, причому основними напрямками залишаються Індія та Китай. У разі запровадження повної заборони на морські послуги, ці поставки можуть бути фактично зупинені, оскільки значна частина флоту належить європейським країнам, зокрема Греції, Кіпру та Мальті.
Решта експортованої нафти перевозиться так званим «тіньовим» флотом — танкерами, які працюють поза західною юрисдикцією і не відповідають міжнародним стандартам безпеки. У разі введення нових обмежень росія буде змушена збільшувати цей флот, що призведе до додаткових фінансових витрат.
Нові санкції можуть бути узгоджені вже у 2026 році
Три з шести обізнаних джерел стверджують, що повна заборона морських послуг може бути включена до наступного пакету санкцій ЄС, який планується ухвалити на початку 2026 року. У Брюсселі прагнуть досягти узгодженого рішення з країнами G7, перш ніж офіційно внести цю пропозицію до санкційного пакета.
“Ідею активно просувають британські та американські посадовці на технічних зустрічах G7. Водночас остаточна позиція США залежатиме від підходу, який обере адміністрація президента Дональда Трампа на тлі мирних переговорів між Україною та Росією, посередником у яких виступають Сполучені Штати”.
Після майже повного припинення імпорту російської нафти до країн G7 та ЄС у 2022 році, нові заходи можуть стати найрадикальнішими кроками у напрямку повної заборони будь-яких операцій із російською нафтою — від закупівель до транспортування і супутніх морських сервісів.
Росія намагалася обійти цінову стелю, запроваджену у 2022 році, спрямовуючи експорт нафти до Азії і використовуючи власні танкери. Проте багато з цих суден вже потрапили під санкції, а також мають підозрілу структуру власності та працюють без західного страхового покриття.
Аналітики відзначають, що у жовтні 44% російської нафти експортувалися саме танкерами тіньового флоту, які вже підпадають під санкції. Ще 18% перевозили інші судна з цієї ж категорії, тоді як 38% транспортували танкери, пов’язані з країнами G7, ЄС та Австралією. Загалом у перевезенні нафти з росії, Ірану та Венесуели залучені понад 1,4 тисячі танкерів, із яких 921 перебуває під санкціями США, Великої Британії чи ЄС.