Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив у Берліні з однією з найрізкіших заяв щодо загрози з боку російської федерації, закликавши держави-члени Альянсу до рішучіших дій для посилення обороноздатності.
Про це розповідає Резонанс
НАТО має діяти негайно для запобігання війні
Під час промови Марк Рютте наголосив, що всі 32 країни-члени Альянсу повинні консолідувати свої зусилля та оперативно нарощувати оборонний потенціал, оскільки реальна загроза масштабної війни з росією дедалі зростає. Він порівняв можливі наслідки з подіями, які пережили попередні покоління під час найбільших військових конфліктів ХХ століття.
«Ми – наступна ціль Росії. І ми вже в небезпеці», – сказав Рютте.
Генсек НАТО висловив занепокоєння тим, що частина країн-учасниць Альянсу не усвідомлює всієї серйозності ситуації та недооцінює обмеженість часу для прийняття рішень. Він підкреслив, що росія може бути готова застосувати силу проти НАТО вже у найближчі п’ять років. Рютте закликав держави-члени до «швидкого збільшення» оборонних витрат та активізації виробництва озброєнь задля гарантування безпеки Альянсу.
Зростання напруги та відповідь Альянсу
Після початку повномасштабної війни проти України, яку росія виправдовує розширенням НАТО, до Альянсу приєдналися Швеція та Фінляндія. За оцінками Рютте та західної розвідки, наслідки конфлікту в Україні вже призвели до близько мільйона жертв.
Попри гучні заяви про загрозу з боку НАТО, російське керівництво стверджує, що не планує нападів на ЄС чи Альянс. Міністр закордонних справ рф Сергій Лавров заявив про готовність надати письмові гарантії щодо відсутності намірів атакувати НАТО, але лише на взаємній та колективній основі.
Водночас, президент рф володимир путін попередив, що у разі початку війни з росією, москва готова до протистояння з європейськими державами.
Останнім часом було зафіксовано кілька інцидентів з порушенням повітряного простору країн-членів НАТО російськими безпілотниками та військовою авіацією. Зокрема, німецькі та румунські винищувачі були змушені реагувати на польоти дронів над Румунією, а аналогічні вторгнення фіксувалися і над Польщею та Естонією. У відповідь НАТО розпочало ініціативу «Східний вартовий», спрямовану на зміцнення системи протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу.