Ексміністерка енергетики Світлана Гринчук оцінила підготовку енергетичної інфраструктури до зимових викликів як максимально ретельну й підкреслила, що робота з укріплення об’єктів проводилася інтенсивно, хоча повного захисту без ефективної роботи протиповітряної оборони гарантувати неможливо. У своїх заявах вона також пояснила причини відставки та відстоювала власну бездоганну службу на посаді
Про це розповідає Резонанс
«На той час (з вересня – ред.) у нас тривали і планові, і екстрені роботи з відновлення, ремонтні роботи, і на той час було підготовлено достатньо генерації для роботи взимку навіть при таких температурах. Але ми бачимо, що з кінця вересня, особливо активно жовтень і листопад, росіяни прицільно атакують балістикою комбіновано з дронами, наші енергообєкти. Якщо ми зараз будемо говорити про типи захисту, то вони також постійно готувалися протягом всіх цих років – і фізичний захист, і ремонтне обладнання, і ППО. Не може працювати фізичний захист на 100% без ефективної роботи ППО. Звичайно, зараз треба посилювати протиповітряну оборону, тому що неможливо захистити проти балістики навіть фізичним захистом. Хоча деякі саркофаги витримували навіть прильоти ракет», – сказала Гринчук.
Оцінка роботи міністерства та позиція щодо впливу
Гринчук наголосила, що протягом підготовчих робіт здійснювався комплекс заходів: від ремонтів та відновлення генерації до укріплення критичних об’єктів. Водночас вона вказала на обмеження фізичного захисту перед лицем прицільних ударів балістики та комбінованих атак з використанням дронів, і закликала до посилення ППО для більш надійної оборони енергосистеми.
Ексміністерка також категорично заперечила вплив свого попередника на процес прийняття рішень у Міністерстві енергетики й заявила про самостійну роботу на посаді. Вона зберегла пряму цитату з оцінкою власної діяльності: «Я робила свою роботу стовідсотково, навіть більше, відповідально, без порушень законодавства і робили її як міністр енергетики. І ніхто там впливу і конкретних вказівок не давав мені», – стверджує Світлана Гринчук.
«Міндічгейт», розслідування і відставка
Коментуючи скандал, відомий як «Міндічгейт», який передував її відставці, Гринчук оцінила ситуацію як медійну та заперечила наявність підстав для підозри. Вона прямо поставила питання щодо підстав для обвинувачень: «А чому мені має бути підозра? Я не робила в своїй роботі нічого такого, що могло би якимось чином не відповідати законодавству України, це перше. Чи знаю я причину (свого звільнення – ред.)? Так знаю, тому що я написала заяву і дуже дякую народним депутатам і парламенту, які цю заяву підтримали. Та ситуація, яка склалася – це медійна, у першу чергу. Я вважаю, що неможливо було залишатися на посаді», – сказала Гринчук.
У листопаді 2025 року відомі правоохоронні органи оприлюднили інформацію про викриття організованої групи, яка нібито отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% вартості контрактів, і легалізувала кошти через бек-офіс у центрі Києва — через нього, за даними слідства, пройшло близько 100 мільйонів доларів. Слідство також зазначало, що приміщення цього офісу нібито «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача», якого вже судять у іншому кримінальному провадженні. Справа отримала публічну назву «Міндічгейт».
Детективи, які проводили розслідування, повідомили, що під час слідчих дій зафіксовано причетність чотирьох осіб, що обіймали посади міністрів у різні періоди, тобто мова не йде лише про чотирьох нинішніх членів уряду.
Через кілька днів після публікації розслідування очільниця уряду Юлія Свириденко внесла до парламенту подання про звільнення з посад міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. 19 листопада Верховна Рада підтримала звільнення Гринчук з посадових повноважень.
У своїх виступах ексміністерка поєднувала оцінку підготовки енергетичної сфери до зимових навантажень із критикою недостатнього рівня ППО та закликами до посиленого захисту критичної інфраструктури на фоні систематичних атак рф