Епідеміологи Центру громадського здоров’я та сімейна лікарка Наталія Брозднякова роз’яснюють, як розпізнати грип A, які симптоми свідчать про ускладнення, кому потрібно невідкладно звертатися до лікаря та яку роль відіграють рання противірусна терапія й вакцинація у зниженні ризику важкого перебігу хвороби.
Про це розповідає Резонанс
Сезонне підвищення захворюваності на грип у країні супроводжується збільшенням кількості госпіталізацій і випадків тяжких респіраторних ускладнень. Медики наголошують на типовій клінічній картині грипу A, групах підвищеного ризику та основних принципах профілактики й лікування.
Нижче зібрано практичні рекомендації щодо того, коли звертатися до лікаря, як ухвалюють рішення про початок терапії та чому відтермінування допомоги підвищує ризик ускладнень.
Поточний спалах грипу: статистика й регіональна ситуація
За даними Центру громадського здоров’я, у період чотирьох повних тижнів епідемічного сезону (12 січня – 8 лютого) в Україні спостерігається стійке зростання зареєстрованих випадків ГРВІ: кількість інфікованих зросла з 122 335 до 160 255 осіб за аналізований проміжок, що становить +31% за чотири тижні. Водночас зростає і число госпіталізацій — із 4 422 до 5 660 осіб на тиждень.
За інформацією ЦГЗ, у період з 2 по 8 лютого 2026 року епідемічний поріг захворюваності (середній рівень) перевищено в таких областях:
- Київська
- Полтавська
- Хмельницька
Низький рівень захворюваності зареєстровано у Волинській, Житомирській, Рівненській, Сумській та Черкаській областях.
Тож нинішня ситуація пояснюється активною циркуляцією сезонного грипу A, високою сприйнятливістю частини населення (особливо дітей, людей похилого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями), низьким рівнем вакцинації та пізнім зверненням за медичною допомогою, коли багато пацієнтів обирають самолікування.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям, – зверніться до лікаря.
Як розпізнати грип A і коли звертатися до лікаря
Сімейна лікарка наголошує: грип A — вірусне захворювання, яке в активний сезон (переважно осінньо‑зимовий період) може ускладнювати перебіг хронічних хвороб та становити серйозну загрозу для дітей. У більшості випадків клініка схожа на класичний грип — висока температура, загальна ломота в тілі, сильна слабкість. Однак початок інколи буває нетиповим.
“Водночас початок може бути не класичним, коли температура з’являється з першого дня. У частини пацієнтів спершу може домінувати загальна слабкість. Відчуття втомлюваності може виходити на перше місце, а вже потім — з’являтися температура”, — пояснила Брозднякова.
Окрім лихоманки та м’язової ломоти, пацієнти можуть відчувати головний біль, сонливість, першіння в горлі, сухість у носі та тимчасову втрату голосу. Часто захворювання розвивається хвилеподібно: продромальний період з легким нездужанням триває день‑два, а за ним починається клінічний розпук із вираженими симптомами протягом 3–5 днів.
Якщо в перші дні стан погіршується — наростає слабкість, знижується або підвищується артеріальний тиск, загострюються хронічні захворювання — потрібно терміново звертатися до сімейного лікаря, пройти тестування та разом із медиком обговорити початок лікування.
До груп підвищеного ризику належать люди з цукровим діабетом, пацієнти з артеріальною гіпертензією, особи з хронічними захворюваннями та діти з аутоімунними хворобами. Окремо медики підкреслюють уразливість немовлят і дітей раннього віку.
- люди з цукровим діабетом
- пацієнти з артеріальною гіпертензією
- хворі з хронічними недугами
- діти з аутоімунними захворюваннями
Своєчасний огляд, тестування та відповідне лікування знижують ризик ускладнень і загострення супутніх діагнозів.
У перші один‑два дні люди часто приймають жарознижувальні засоби та намагаються лікуватися вдома, але за ознак наростання слабкості або порушення роботи серцево‑судинної системи самовільне відкладання візиту до лікаря може призвести до ускладнень.
Ускладнення грипу A
Найсерйозніші наслідки пов’язані з ураженням нижніх дихальних шляхів — перш за все вірусними або бактеріальними пневмоніями. Також серед ускладнень фіксують ларингіти й ларинготрахеїти, отити з ризиком дефіциту слуху у дітей та загострення хронічних хвороб у дорослих, зокрема астми.
Навіть добре контрольовані хронічні стани за активної інфекції можуть загостритися, тож медична оцінка та корекція лікування супутніх захворювань мають першочергове значення.
Лікування та профілактика
Ключовим в лікуванні грипу A є противірусні препарати, які лікарі вважають «золотим стандартом». Їх призначають вже з першого дня підтвердженого чи підозрілого захворювання — ранній початок терапії дозволяє зменшити вірусне навантаження, скоротити тривалість хвороби та знизити ризик розвитку ускладнень. Дозування розраховується індивідуально з урахуванням ваги пацієнта і підбирається лікарем при особистому огляді.
Додатково пацієнтам можуть призначати нестероїдні протизапальні засоби для корекції лихоманки та болю. Самолікування без медичної консультації, особливо застосування антибіотиків без підтвердженої бактеріальної інфекції, небажане.
Щодо вакцинації: щеплення від грипу в Україні рекомендоване, але не входить до обов’язкових безоплатних програм Національного календаря щеплень. Вакцину можна придбати за власні кошти та зробити щеплення у кабінеті сімейного лікаря.
Медик нагадує, що сезонність грипу в Україні типова — основна хвиля припадає на період з листопада по квітень, при цьому домінуючий тип вірусу може змінюватися від сезону до сезону. Минулого року переважав грип B, нинішнього сезону частіше виявляють грип A. Однак твердження про те, що саме грип A істотно «заразніший» за інші типи, лікарка спростовує: і A, і B залишаються висококонтагіозними штамами.
При контакті з хворим іншим членам родини варто дотримуватися правил захисту, консультуватися з лікарем щодо профілактики та при необхідності своєчасно звертатися за тестуванням і лікуванням.
Також на фоні підвищеної уваги до інфекцій останнім часом експерти фіксують спалахи інших вірусних захворювань у різних регіонах світу, але профілактика респіраторних інфекцій залишається універсальною: вакцинація, раннє звернення до лікаря, гігієна рук і обмеження контактів під час хвороби.