Європейський Союз вимагає від України дозволити інспекцію пошкодженого нафтопроводу “Дружба”, який транспортує російську нафту до Угорщини та Словаччини. Київ наполягає, що трубопровід зазнав серйозних руйнувань внаслідок російського авіаудару в січні і потребує часу та доступу для ремонту, тоді як Будапешт і Братислава звинувачують українську сторону в навмисному перекритті поставок.
Про це розповідає Резонанс
Дипломатичний тиск і європейські вимоги
Декілька дипломатів і посадовців ЄС вказують, що частина проєвропейських урядів та Єврокомісія наполягають на огляді пошкоджень, аби підтвердити зусилля з відновлення постачань. Під час останнього візиту керівників інституцій ЄС до Києва з проханням надати доступ до нафтопроводу стикнулися з відмовою з боку української влади, що посилило напругу в діалозі між Києвом і окремими столицями-членами блоку.
Угорщина тимчасово відклала схвалення кредиту ЄС для України, вимагаючи відновлення поставок, і разом зі Словаччиною запропонувала направити спільну місію для встановлення фактів. У відповідь декотрі європейські дипломати висловили критику на адресу Києва, заявивши, що відсутність прозорого документування пошкоджень створює підстави для сумнівів та політичних маніпуляцій — деякі представники навіть сказали, що Київ “забив автогол”.
“Ми не можемо сказати, чи є пошкодження чи ні. Є дуже прості способи задокументувати це і показати, що вони докладають усіх зусиль для ремонту. Вони цього не зробили”, — заявили вони.
Аргументи Києва й енергетичний контекст
Українські офіційні особи наполягають, що матеріали, надані фахівцями державної енергетичної компанії “Нафтогаз”, свідчать про масштабні руйнування, завдані саме російським авіаударом. Київ стверджує, що для безпечного ремонту потрібні час і координовані технічні заходи, а передчасний допуск сторонніх інспекторів може ускладнити відновлення інфраструктури.
Наразі суперечка загострилася на фоні зростання світових цін на енергоносії після військових дій США та Ізраїлю проти Ірану, які порушили світові поставки нафти й газу. Саме ці коливання ринків зробили питання доступу до трубопроводу особливо чутливим для окремих європейських столиць, що прагнуть гарантувати енергобезпеку своїх ринків.
Поки Київ продовжує відмовляти у візиті європейських інспекторів, дипломатична невизначеність зберігає ризики для політичних переговорів і затвердження фінансових рішень на рівні ЄС, тоді як сторони обмінюються взаємними звинуваченнями щодо причин і масштабів пошкоджень нафтопроводу.