Речниця Європейської комісії 17 лютого підтвердила, що Брюссель контактував із Україною щодо нафтопроводу «Дружба», пошкодження якого наприкінці січня перервало надходження російської нафти до Угорщини та Словаччини.
Про це розповідає Резонанс
«Ми підтримуємо зв’язок з Україною щодо термінів ремонту нафтопроводу «Дружба» та того, як швидко він може бути запущений», – сказала Анна-Кайса Ітконен журналістам у Брюсселі.
Ітконен наголосила, що виконавчий орган ЄС готовий скликати екстрену координаційну групу з відповідними сторонами для обговорення альтернативних маршрутів постачання палива та координації дій у разі потреби.
Оцінка ризиків та запаси палива
За її словами, у короткостроковій перспективі спецризиків для безпеки постачання в Угорщині й Словаччині немає, бо обидві країни мають резерви на приблизно 90 днів. Водночас припинення потоку через «Дружбу» загострило дискусію про залежність окремих країн від постачань через трубопроводи та винятки зі санкційного режиму ЄС.
Болгарський Центр вивчення демократії (CSD) у звіті відзначив, що Угорщина має доступ до інших джерел і, на думку експертів центру, не потребує прямого імпорту російської нафти через виняток. Як зазначив Мартін Владимиров, директор Програми енергетики та клімату CSD, «Немає жодних технічних чи економічних підстав для продовження дії винятку з санкцій щодо російської нафти в Центральній Європі. Постійна залежність Угорщини – це політичний вибір, який послаблює єдність ЄС та підриває довіру до режиму санкцій. Поступова відмова від російської сирої нафти до кінця 2026 року є одночасно доцільною та необхідною для довгострокової енергетичної безпеки Європи», – сказав Мартін Владимиров, директор Програми енергетики та клімату CSD.
Політичні суперечності та регіональна реакція
Зупинка постачань спричинила нове загострення відносин між Україною та деякими державами-членами ЄС. Україна пояснювала перебої в поставках тим, що 27 січня інфраструктуру пошкодив удар безпілотника. Натомість прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 15 лютого звинуватив Київ у навмисному уповільненні відновлення потоку, нібито з метою змусити Угорщину зняти вето щодо членства України в ЄС, назвавши це «політичним шантажем».
Після перебоїв Угорщина та Словаччина звернулися по допомогу до Хорватії щодо можливих постачань нафти. Очільник хорватського Мінекономіки Анте Шушняр відповів, що Хорватія діяла та діятиме відповідально й прозоро у питаннях регіональної енергетичної безпеки, водночас поважаючи інтереси українських партнерів.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга опублікував світлину горіння інфраструктури трубопроводу «Дружба» і вказував на те, що Угорщина протягом двох тижнів публічно не коментувала інцидент, бо його причетною називає росія.
Угорщина зберігає помітну залежність від постачань з росії, що провокує критику з боку частини союзників у ЄС і НАТО на тлі планів блоку поступово відмовитися від імпорту російського газу та нафти. Угорщина оскаржила окремі ініціативи ЄС у судовому порядку.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який підтримує тісні контакти з кремлем, говорив про те, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини і називав підхід Європи до відносин із росією «жорстким», наголошуючи на географічних обмеженнях країни без виходу до моря й складнощах із диверсифікацією маршрутів постачань.