Звільнення посадових осіб згідно із Законом про люстрацію України порушує права зацікавлених осіб. Справа Поляха та ін. Україна (Заявки № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18) стосується звільнення п’яти посадових осіб згідно із Законом про поводження з громадською службою (Закон про люстрацію) ("ПСЕА"). Про таке рішення ЄСПЛ від 17 жовтня 2019 року повідомляє Резонанс із посиланням на Подільський юридичний центр.
Палата 1 Європейського суду з прав людини одноголосно вважає, що: Порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливе слухання) Європейської конвенції з прав людини стосовно перших трьох заявників через тривалість їх розгляду, та Порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя) стосовно п’яти заявників.
Суд вперше встановив, що право перших трьох заявників на справедливий суд було порушено тим, що провадження щодо їх звільнення тривало більше чотирьох з половиною років і воно ще триває.
Що стосується скарги за статтею 8, Суд не сумнівається, що в той час, коли колишній президент Віктор Янукович перебував при владі, українська державна служба та демократичний режим справді стикалися. до значних викликів, які вимагали проведення реформ. Однак він, зокрема, зазначає, що сфера застосування Закону про люстрацію дуже широка і що це призвело до звільнення заявників виключно на тій підставі, що вони займали службу на державній службі протягом принаймні одного року відповідно до Закону. Президентство Януковича, або що вони були кадрами Комуністичної партії до 1991 року.
Отже, оспорюваний закон не враховує індивідуальну поведінку зацікавлених осіб та їх можливу участь у антидемократичній практиці, яка мала місце в режимі колишнього президента.
Крім того, у ряді країн Центральної та Східної Європи український Закон про поводження з державними службовцями відрізняється від інших більш вузько націлених схем люстрації.
УКРАЇНСЬКА ЛЮСТРАЦІЯ ДІЙШЛА ДО СТРАСБУРГУ
ЄСПЛ оголосив очікуване рішення по «люстраційним справам» (шкода, що КСУ так і не прийняв жодного рішення). ЄСПЛ вказав про порушення ч.1 ст.6 та ст.8 Конвенції, - написав у соцмережі суддя Окружного адміністративного суду Києва Богдан Санін.
За підрахунками судді ОАСК: 915 – сама така кількість «люстрованих» осіб, якщо приймати інформацію із Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»; 589 – сама така кількість справ знаходилась в провадженні національних судах в 1 півріччі 2017 році; 122 – саме така кількість справ знаходились на розгляді в ЄСПЛ, 5 – саме по такій кількості заяв ЄСПЛ виніс рішення.
- Чи матимуть бажання «люстровані особи» повертатись на посади? Це вибір кожного із них. Однак, всі «люстровані» особи мають право на виплату заробітної плати за час, допоки вони перебували «поза професією», - наголосив Санін.
- Держава Україна - програла. Репутаційно та фінансово, - вважає екс-прокурор, а нині один із ініціаторів оскарження положень люстрації в ЄСПЛ Олег Підгайний. Відтак правник озвучив декілька відкритих запитань до представників колишньої та нинішньої влади: "Скільки часу необхідно Міністру юстиції, щоб розігнати «люстраційний» Департамент та закрити «люстраційний» Реєстр?; скільки часу необхідно Урядовому уповноваженому Івану Ліщині, щоб подати у відставку?; скільки ще часу необхідно суддям Конституційного суду, щоб ухвалити бодай якесь рішення у констподаннях за цією темою; скільки часу необхідно основним бенефіціарам «люстраційного бєзобразія» - Павліку Петренку, Тетяні Козаченко, Дмитру Димову, Івану Ліщині, Борису Бабіну, Єгорці Соболєву, Льоні Ємцю енд Ко, щоб зробити перший внесок в Держказначейство на відшкодування збитків".
СУД ЗОБОВ‘ЯЗАВ ДБР РОЗПОЧАТИ СЛІДСТВО ПРО ТИСК НА КСУ ЩОДО ЛЮСТРАЦІЇ
У свою чергу експрокурор, а нині аналітик «Kyivstratpro» та голова Адвокатського об’єднання "Бебель, Демура і партнери" Олексій Бебель висловив сподівання, що винуватих, у тому числі у застосуванні люстрації, притягнуть до відповідальності.
- Утім з такою активністю та позицією, що є на сьогодні, очікувати на це не доводиться. Радує лишень, що це Рішення прийнято ще до вердикту (чи він буде?) Конституційнного Суду України. Принаймні доведеться розглядати з оглядкою на рішення ЄСПЛ і «революційну доцільність» не приплетеш, - вважає адвокат.
Як писав Резонанс, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував наказ ГПУ про звільнення Миколи Голомши з посади першого заступника генерального прокурора України і ухвалив поновити його на посаді.
На думку суду, при проведенні люстрації, а позивач був звільнений у зв’язку з ухваленням Закону України "Про очищення влади", має бути дотриманий індивідуальний характер такої відповідальності, тобто вина працівника має бути доведена в кожному конкретному випадку. Водночас, відповідачем – Генеральною прокуратурою України не було надано доказів належності позивача до кола осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.