Європейська комісія у своєму новому звіті щодо розширення ЄС на 2025 рік зафіксувала тривожні тенденції в Україні, звернувши увагу на посилення тиску на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство.
Про це розповідає Резонанс
Оцінка реформ та антикорупційної політики
У звіті наголошується, що попри війну, Україна демонструє суттєвий прогрес у проведенні реформ і зберігає відданість курсу на європейську інтеграцію. Позитивно оцінено впровадження «дорожніх карт» у сферах верховенства права, реформування державного управління, роботи демократичних інституцій, а також реалізацію плану дій щодо захисту прав національних меншин.
Водночас Єврокомісія фіксує негативні явища, які потребують негайного подолання. Зокрема, це стосується тиску на антикорупційні структури та громадські організації. У документі згадуються приклади такої протидії, включаючи липневі протести проти закону, що загрожував незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
«Останні негативні тенденції, включно зі зростанням тиску на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче подолані».
Після хвилі протестів та міжнародної критики було ухвалено альтернативний закон, який відновив незалежність НАБУ та САП. Проте документ зазначає, що залишаються інші проблемні положення – зокрема, можливість призначення прокурорів до регіональних прокуратур та Офісу Генерального прокурора без конкурсу під час воєнного стану, а також розширення доступу Генерального прокурора до матеріалів досудового розслідування (крім справ НАБУ та САП).
Подальші кроки на шляху до ЄС
Єврокомісія підкреслює важливість подальшого зміцнення незалежності, доброчесності та ефективності судової системи, прокуратури й правоохоронних органів, а також боротьби з організованою злочинністю.
У звіті згадується прагнення українського уряду завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Комісія називає цю мету «амбітною» і наголошує на необхідності прискорення реформ, особливо щодо забезпечення верховенства права.
Україна вже виконала умови для відкриття кількох переговорних кластерів, зокрема щодо «основоположних засад», «внутрішнього ринку» та «зовнішніх відносин». Єврокомісія очікує, що до кінця року Україна буде готова відкрити ще три кластери, які залишаються.
Переговорний процес включає шість кластерів, що охоплюють 35 тематичних розділів законодавства ЄС. Наразі відкриття перших кластерів блокує Угорщина.
Цей звіт став першим аналізом стану виконання критеріїв для країн-кандидатів від нової Європейської комісії, яка почала роботу наприкінці 2024 року. Також у вересні 2025 року було підтверджено, що Україна завершила скринінг законодавства в межах підготовки до переговорів щодо євроінтеграції.