Європейська комісія оприлюднила юридичну пропозицію щодо розподілу 90 мільярдів євро кредитної допомоги для України на 2026-2027 роки, яку торік у грудні погодили лідери країн ЄС. Запропоновано розділити цю суму на дві основні частини: 30 мільярдів євро спрямують на бюджетну підтримку, а 60 мільярдів – на потреби оборони.
Про це розповідає Резонанс
Військова допомога: акцент на європейському виробництві
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що завдяки цій військовій допомозі Україна зможе ефективніше протистояти російській агресії та водночас тісніше інтегруватися в європейську оборонно-промислову систему. Пропозиція передбачає, що закупівля обладнання здійснюватиметься переважно в Україні, країнах ЄС та країнах ЄЕП/ЄАВТ, які належать до єдиного ринку ЄС. Якщо ж потрібне обладнання неможливо придбати у цьому регіоні або у визначені строки, дозволяється закупівля за межами зазначених регіонів.
«Кошти будуть використані для закупівлі обладнання насамперед в Україні, в ЄС та в країнах ЄЕП/ЄАВТ (зона, де діють правила єдиного ринку ЄС – ред.). Але, якщо ці необхідні закупівлі неможливі в цьому регіоні або в належний строк, тоді також може бути інколи можливо придбати обладнання за межами ЄС та географічного регіону та щойно описаного мною географічного регіону», – заявила, представляючи пропозицію, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Це правило стало компромісом між двома групами країн ЄС: одна, під проводом Франції, наполягала на пріоритетній закупівлі на європейських ринках для розвитку власного оборонного виробництва, інша – серед яких були Нідерланди – підтримувала надання Україні більшої свободи у витрачанні коштів, зокрема на закупівлю американської зброї, наприклад, у межах ініціативи PURL.
Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що європейська преференція діятиме за принципом «каскаду»: спершу розглядатимуться можливості закупівлі у Європі, а якщо це неможливо – дозволятимуться альтернативні варіанти. Водночас підкреслюється необхідність зміцнення європейської оборонно-промислової бази як для України, так і для спільної безпеки ЄС.
Бюджетна підтримка та перспектива повернення кредиту
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс зазначив, що 60 мільярдів євро, спрямованих на оборону, забезпечать Україні доступ до необхідного обладнання та створять потужний імпульс для розвитку європейської й української оборонної промисловості. 30 мільярдів євро бюджетної підтримки, за словами фон дер Ляєн, потрібні для просування реформ та модернізації України задля наближення до членства в ЄС.
Президентка Єврокомісії підкреслила, що Україна не повертатиме цю позику доти, доки росія не відшкодує завдані збитки. Для цього активи рф, які перебувають у ЄС, продовжать зберігати у замороженому стані. Єврокомісарка з розширення Марта Кос додала, що бюджетна підтримка надаватиметься у вигляді позики, яка буде сплачена за рахунок репарацій, що належать Україні від росії.
Остаточне схвалення пропозицій Єврокомісії має надати Європейський парламент. Планується, що перші транші почнуть надходити вже у квітні 2026 року – з огляду на нагальну необхідність такої підтримки для України.
Нагадаємо, що в ніч на 19 грудня лідери країн ЄС затвердили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на найближчі два роки. Йдеться саме про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали раніше.
Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової допомоги Україні за рахунок доходів та залишків від заморожених російських активів, загальна сума яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро. Росія категорично заперечує будь-які спроби конфіскації своїх коштів, називаючи можливе використання цих активів на користь України «крадіжкою».