Аналізуючи останні новини по справі розслідування вбивства Павла Шеремета, ми всі, навіть люди без юридичної освіти, були вкрай здивовані, а іноді й шоковані, розповсюдженням у пресі досить унікальної інформації, яка повинна становити таємницю слідства, принаймні, на цьому етапі розслідування.
Дивлячись на безпорадність керівника Національної поліції України, хочеться допомогти колегам, які долучились до розслідування цього резонансного злочину, і поділитися міжнародним досвідом оперування конфіденційною інформацією. Адже коли ми залучаємо до розслідування колег з ФБР та Європолу, потрібно хоча б мати уявлення про те, як поводитися з конфіденційною інформацією протягом усього слідства.
Усі кримінальні справи містять конфіденційну і секретну інформацію про осіб, слідчі дії та спеціальні операції, а також про діяльність правоохоронних органів та їх структурних підрозділів. Розкриття такої інформації може завдати шкоди належному функціонуванню правоохоронних органів, благополуччю і безпеці їх співробітників або третіх осіб, може порушити основні права людини і громадянина. Тому вся інформація по кримінальній справі вважається конфіденційною, інформацією для внутрішнього користування. З цих же причин поширення такої інформації повністю або частково для будь-яких інших цілей обмежується виключним колом спеціальних суб’єктів та інстанцій.
Коли поширення інформації може призвести до порушень вимог конфіденційності та процесуальних прав осіб, слідчі органи мають право змінювати таку інформацію або навіть відмовити в її розкритті. У разі необхідності, висновки по кримінальній справі навіть можуть бути відредаговані відповідно до встановлених правових норм, спрямованих на захист особистості, на забезпечення захисту працівників правоохоронних органів та третіх осіб від помсти, на захист справедливості слідства, процесуальних гарантій усіх зацікавлених сторін.
Ірина Ніжинська, кандидат на посаду Директора Державного бюро розслідувань України для «Резонансу»