Вже майже місяць відбувається масоване переведення працівників різних організацій на віддалену роботу з дому. У ситуації з карантином, безумовно, це необхідно та правильно.
З іншої сторони, всі роботодавці намагаються оформити таке переведення максимально швидко та безкоштовно.
Як правило, при цьому використовуються домашні комп’ютери чи ноутбуки, домашній інтернет та електронна пошта, часто для обміну файлами створюється папка на Гугл-диску, до якої працівника, що працюють віддалено, надається доступ за запрошувальним посиланням.
Враховуючи те, що карантин є тимчасовим явищем, працівники та їх роботодавці вважають такі заходи також тимчасовими і не особливо переймаються при цьому питаннями захисту інформації.
Але, як каже практика, ніщо не є таким вічним, як тимчасове.
І якщо питання інформаційної гігієни (ліцензоване програмне забезпечення, наявність та систематичне оновлення антивірусу, відмова від відвідування сумнівних сайтів та від встановлення сумнівних програм) вже неодноразово висвітлювалось, то проблема потенційного захисту працівників та їх роботодавців від можливої уваги правоохоронних органів у умовах карантину – до сих пір не була розкрита.
В УМОВАХ КАРАНТИНУ АДВОКАТИ «BARRISTERS» АКТИВІЗУЮТЬ ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЇ
Отже, чому ця проблема є наразі актуальною?
Останнім часом, дістала поширення практика правоохоронних органів проводити масовані обшуки за місцем знаходження не лише суб’єктів господарювання, а також і за місцем проживання їх керівників, засновників, бухгалтерів чи топ-менеджерів.
І якщо, при звичайному режимі роботи, у перерахованих осіб, як правило, вдома нічого не знаходиться, то при варіанті віддаленої роботи, у них вдома може знаходитись як інформація (в тому числі в пам’яті комп’ютерної техніки), так і документи в паперовій формі.
Тому, на жаль, достатньо поширеною є ситуація, що слідчий вилучає всю техніку, а також флеш-накопичувачі, зовнішні жорсткі диски, смартфони, тощо, без будь-якого обгрунтування та вказання підстав і значення вилученого майна для слідства
Свої дії такі слідчі мотивують положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України:
"…забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, … а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту".
Тобто, якщо слідчий заявить про необхідність проведення експертизи на наявність «прихованих» чи «видалених» файлів, чи «не зможе» відкрити будь-кий файл, тощо – він однозначно прийме рішення про вилучення вказаної техніки.
А взагалі, як правило, слідчі взагалі не «заморочуються» з будь-якими обґрунтуваннями своїх дій, під час обшуку…
Тому, хоча в таких випадках, слідчий взагалі не має права вилучати комп’ютерну техніку, мобільні термінали, носії інформації, а лише має право скопіювати відповідну інформацію, і лише ту, яка має значення для розслідування – такі порушення можуть бути максимум зафіксовані адвокатами в зауваженнях на протокол обшуку.
І такі зауваження, хоча і будуть невід’ємною частиною протоколу обшуку, жодним чином не допоможуть обшукуваним особам продовжувати займатись господарською діяльністю…
Звичайно, адвокати таких осіб подадуть скарги на дії слідчого (по неповерненню тимчасово вилученого майна) до слідчого судді місцевого суду.
І тут виникає нова проблема, яка, на жаль, створена саме введенням карантину.
На сайті Судова влада України ми маємо змогу отримати інформацію про реакцію практично всіх структурних одиниць судової влади на проблему захисту від коронавірусу.
Ця реакція, на жаль, є цілком прогнозованою.
Зокрема, Печерський районний суд м.Києва ще 17 березня 2020 року повідомив про фактичне зупинення з 16 березня по 03 квітня 2020 року роботи загальної канцелярії суду з прийому вхідної кореспонденції, а отже прийом вхідної кореспонденції, крім дистанційних засобів, здійснюється через поштову скриньку, яка розміщена на посту Судової охорони.
Яким чином адвокати будуть підтверджувати строки подання скарг (так і власне факт їх подання) – питання навіть не риторичне.
Що характерно, прийом клопотань органів досудового розслідування здійснюється цим у порядку, встановленому до введення карантинних заходів.
Процесуальна рівність? Ні не чули…
Також, Шевченківський районний суд м Києва ще 18 березня 2020 повідомив про організацію роботи під час карантину, а саме призупинення з 18 березня по 03 квітня 2020 року проведення судових засідань.
Тобто, строки розгляду скарг адвокатів (дивись вище) плавно переміщуються в сторону літніх місяців…
Що характерно, зазначені обмеження теж чомусь не стосуються клопотань органів досудового розслідування.
Адвокати вже навіть не дивуються.
Приблизно аналогічна позиція Київського апеляційного суду від 16 березня 2020 року в сторону мінімальної кількості судових засідань, по можливості здійснення розгляду справ без участі сторін, тощо.
Найцікавіше на проблему відреагував прес-центр Заліщицького районного суду Тернопільської області, який 16.03.2020 року опублікував «Наказ про самоізоляцію працівників апарату Заліщицького районного суду».
Однак, судячи з усього, публікація викликала настільки бурхливу реакцію, що була оперативно видалена з сайту, а шкода…
Яким чином цього можна уникнути?
Не зберігати на робочому комп’ютері інформації, що має відношення до роботи підприємства (хмарні сервіси, оренда віртуальних та/ чи апаратних обчислювальних ресурсів за межами України).
Не зберігати в месенджерах в телефоні інформації, що має відношення до роботи підприємства (хмарні сервіси, оренда віртуальних та/ чи апаратних обчислювальних ресурсів, бажано за межами України).
Не зберігати за місцем віддаленої роботи документів, що мають відношення до роботи підприємства (ті ж самі хмарні сервіси, бажано за межами України).
Довести до відома працівників вказану вище інформацію та контролювати дотримання цих вимог.
ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД СЛІДСТВА ПРОТИ В. МАНГЕРА, АБО ЯК ФАБРИКУВАЛИ ПРОВАДЖЕННЯ
