Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 2 591 атаку росії по об’єктах охорони здоров’я в Україні, що свідчить про системне ураження медичної інфраструктури та має довгострокові наслідки для здоров’я цивільного населення.
Про це розповідає Резонанс
«У період з 2024 по 2025 рік кількість задокументованих інцидентів зросла з 445 до 663 – майже на 50 відсотків», – йдеться в дописі.
За висновками дослідження, ці напади «є не поодинокими інцидентами, а частиною системної стратегії Росії», що призводить до тривалого руйнування можливостей надавати медичну допомогу й загострює гуманітарну кризу.
- 1 389 атак, які пошкодили або зруйнували лікарні та клініки
- 235 атак на автомобілі швидкої допомоги
- 359 загиблих медичних працівників
- 379 поранених медичних працівників
- 127 атак, які вплинули на медичну допомогу дітям
- 94 атаки, що вплинули на систему охорони здоров’я матерів
«Від розбомблених і розграбованих лікарень до повторних відключень електроенергії, що зупиняють надання життєво необхідної допомоги, і атак на транспорт, які перешкоджають екстреному реагуванню та доставці ліків, – невпинна кампанія Росії підриває доступ до медичної допомоги, послаблює стійкість громад і наражає цивільне населення на небезпеку. Сукупно ці напади поступово руйнують здатність цивільних виживати, одужувати та відновлюватися».
Наслідки для пацієнтів і медперсоналу
Пошкодження лікувальних закладів і обмеження роботи служб екстреної допомоги призводять до зриву діагностики та лікування хронічних і гострих захворювань. Лікарка київської лікарні «Охматдит» Лесю Лисицю дослідження цитує так: «Зростає кількість занедбаних випадків захворювань. Наприклад, люди бояться звертатися по допомогу, і їхні хвороби прогресують. Це стосується онкологічних, серцево-судинних, ендокринних та інших захворювань», – додала вона. Наслідком стає зростання ускладнень, відтерміновані операції та погіршення стану пацієнтів, які не отримують своєчасної медичної допомоги.
Зміна тактики атак і обмеження доступу до допомоги
Тактика атак еволюціонувала: якщо на початку більшість ударів завдавали наземними видами озброєння, зокрема артилерією та реактивними системами, то останніми місяцями значно зросло застосування розвідувальних і ударних безпілотників. Це ускладнює медичну евакуацію, екстрене реагування та доставку ліків, часто через повторні або «подвійні» удари по рятувальниках і техніці.
У прифронтових районах доступ до послуг обмежений через пошкоджену інфраструктуру, високі ціни на ліки та відсутність транспорту. Атаки на пологові будинки та інші об’єкти, що обслуговують матерів і дітей, породили серйозні ризики: материнська смертність зросла на 37% у 2024 році, а, за підсумками дослідження, «Кількість смертей майже у 2,8 раза перевищує кількість народжень, що ставить Україну серед країн із найвищими показниками смертності у світі», – підсумовують аналітики.
У січні підтверджено пошкодження чи руйнування 2 551 об’єкта у 817 медичних закладах, що ще більше підриває систему охорони здоров’я і обмежує доступ пацієнтів до необхідної допомоги.
Російські військові регулярно застосовують ударні безпілотники, ракети, кориговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню проти міст і цивільної інфраструктури по всій країні. Обстріли життєзабезпечуючих систем і медичних закладів із метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, звʼязку та медичної підтримки розглядають як елемент ширшої кампанії проти цивільного населення і інфраструктури.
Незважаючи на широке документування випадків, відповідальність за ці напади залишається обмеженою, а ризик, що порушення будуть відсунуті на другий план у переговорах або розслідуваннях, посилює ймовірність тривалих негативних наслідків для здоровʼя й відновлення України.