19 березень 2024, Вівторок, 07:26

Коли правила не писані: Чому іноземні дипломати мають нести відповідальність за порушення ПДР

19 Квітня 2021г.
Photo 2021 04 19 10 23 59

Григорій Мамка

Уявіть на мить – у вас є можливість порушувати правила ПДР на дорозі і за це вам нічого не буде. Можна сідати за кермо напідпитку у великому місті, перевищувати швидкість, не перейматись сигналами світлофора і при цьому – повна безкарність. Таке можливо хіба що у фільмі у жанрі фентезі, але у сучасному світі такий сценарій не матиме шансів на успіх.

Втім, серед учасників дорожнього руху є особи, які мають привілеї та імунітети. Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, до переліку цих осіб відносяться іноземні співробітники дипломатичних представництв, консульських установ, та на інші особи. І якщо вони порушують ПДР, то стосовно них заборонено здійснювати заходи щодо затримання або інші примусові дії, за винятком випадків, коли надання свободи сприятиме продовженню правопорушення.

Зокрема, у ст. 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини сказано, що дипломатичний агент користується імунітетом від кримінальної юрисдикції держави перебування. Він користується також імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції, крім наступних випадків:

- речових позовів, які стосуються приватного нерухомого майна, що знаходиться на території держави перебування, якщо тільки він не володіє ним від імені акредитуючої держави для цілей представництва;

- позовів, що стосуються спадкування, стосовно яких дипломатичний агент виступає в якості виконавця заповіту, опікуна над спадковим майном, спадкоємця або відмовоодержувача як приватна особа, а не від імені акредитуючої держави;

- позовів, що відносяться до будь-якої професійної або комерційної діяльності, здійснюваної дипломатичним агентом в державі перебування поза межами своїх офіційних функцій.

Коли статистика – річ вперта

Скільки б у МВС не намагались посилювати контроль ситуації на автошляхах, статистика свідчить про інше. Лише за 2020 рік в Україні трапилося 168 107 дорожніх пригод, з них у понад 26 тис. випадках люди отримали травми, понад 3500 людей загинули. Серед основних причин аварій:

- перевищення безпечної та встановленої швидкості руху;

- порушення правил маневрування;

- порушення правил руху на перехрестях;

- порушення правил на пішохідних переходах;

- недотримання дистанції на дорозі.

Примітно, що у деяких країнах Європи пандемія COVID-19 сприяла зменшенню смертності на автошлях. Наприклад, у Німеччині минулий рік став роком з найменшою кількістю загиблих в ДТП від початку ведення статистики (з 1953 року), чого не скажеш про Україну, де на кількість ДТП не впливають навіть підвищені штрафи. Систематичні порушення правил дорожнього руху іноземними дипломатами в цій статистиці також мають місце, проте, на відміну від простих водіїв, дипломати можуть скористатись імунітетом і не обтяжувати себе зайвими витратами та клопотами.

Коли дипломати в центрі скандалів

Випадки, в яких іноземні дипломати стають фігурантами порушень правил дорожнього руху, зазвичай, не піддаються широкому розголосу, проте можна пригадати ряд скандалів, які не пройшли повз пильне око ЗМІ. У 2015 році на Новообухівській трасі аташе посольства Росії в Україні врізався у відбійник. У МВС тоді повідомили, що у дипломата виявили ознаки алкогольного сп'яніння. Але патрульна поліція тоді не змогла скласти адмінпротокол через дипломатичний імунітет працівника посольства.

Того ж року на трасі Київ-Чоп, на Житомирщині, автівка, за кермом якої був польський консул, врізалася у ВАЗ. Аварія спричинила шість смертей. Жахливу ДТП у польському консульстві не коментували, проте зазначили, що дипломат був тверезим.

Не менш кричущий випадок стався у кінці грудня 2020 року у Києві неподалік станції метро «Лівобережна». Водій авто із дипломатичними номерами зіштовхнувся із автобусом. Керманич автобусу тоді розповідав, що водій легковика спочатку вийшов з автомобіля і ледь стояв на ногах, потім повернувся до салону і зачинився зсередини. Його посаду та громадянство не розголошували.

Відповідальність – одна для всіх

Чи справді недоторканість в подібних випадках означає «безкарність»? І як бути з принципом, що закон є одним для всіх? Аби врегулювати такі суперечки, Комітет з питань правоохоронної діяльності ініціює зміни до статті 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо застосування відповідальності за вчинення правопорушень до іноземців, які користуються імунітетом. Законопроектом 5250, де я є співавтором, пропонується передбачити, що стосовно іноземців, які згідно із законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, КУпАП має застосовуватися в частині, що не суперечить міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою.

Ми живемо у таких реаліях, коли випадки безкарності на дорогах вже нікого не дивують. Але таке ставлення до закону, правил ПДР та й до власного життя лише множить кількість дорожніх подій із сумними наслідками. На якість процесу дорожнього руху впливає чимало факторів і якщо ми хочемо змін, то варто б створити умови, де відповідальність за порушення ПДР буде одна для всіх. Зміни, які пропонуються Комітетом, цілком доречні у ситуації, коли іноземні дипломати, порушуючи ПДР, ігнорують штрафи, прикриваючись імунітетом.

Про інших членів «особливої касти» на наших дорогах, до якої входять водії авто з «кольоровими» номерами, відомо всім. Йдеться про чорні (військові номерні знаки), блакитні (номерні знаки МВС) та жовті (номерні знаки маршрутних транспортних засобів та таксі), які їздять смугою для руху маршрутних транспортних засобів. З блакитними номерами, взагалі, особлива історія: навіть, якщо водій влаштує справжні «віражі», у нього є всі шанси не нести за це відповідальність.

Ні для кого не секрет, що в нашій країні як «кольорові», так і дипломатичні номерні знаки на авто можна придбати. Зазвичай, таке зустрічається в схемах для вивозу контрабандних товарів, коли для повного «комплекту» з підробленими знаками купляють і фальшиву дипломатичну карту. Дипломатичні номери «рятують» і тоді, коли хтось не хоче оплачувати розмитнення авто, а ті, хто здійснює перевірку, закриває на це очі. Вішають дипномери і задля банального використання імунітету. Як бачимо, привілеї на дорозі відкривають широке поле для зловживань, а відсутність якісного контролю заганяє країну у ще більшу корупційну діру. Але відповідальність має бути одна на всіх без винятку учасників дорожнього руху.

Саме таким чином ми зможемо зменшити потенційну кількість дорожньо-транспортних пригод на українських дорогах. Питаннями безпеки повинні займатись усі органи центральної виконавчої влади, територіальні громади. Правоохоронні органи мають відповідально ставитись до виконання своїх обов’язків і здійснювати якісний контроль. Іншого дієвого способу вирішення цієї проблеми не існує.

Читайте Резонанс в Facebook и подписывайтесь на наш канал в Telegram

мамка
Григорій Мамка Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук