27 березень 2024, Середа, 05:00

Коментар судді Богдана Моніча: що залишилось без відповіді та чи є підстави для перевірки?

14 Березня 2017г.
Суддя Моніч

Всеволод Розумовський, для Резонансу

На минулому тижні «Резонанс» опублікував невеличке розслідування щодо судді Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдана Моніча, який є заступником Голови Ради суддів України, а також кандидатом на посаду судді Верховного Суду (ВС) та члена Вищої ради правосуддя (ВРП). Після виходу публікації, суддя Богдан Моніч надав свої коментарі, які були опубліковані для об’єктивної оцінки читачами. 

Водночас, після їх уважного вивчення, вбачається, що підстави для проведення перевірки отриманих доходів суддею ЖААС Богданом Монічем не зникли.

«Щодо кредиту на авто»

Звісно, що задекларовані автомобілі судді Chery QQ та Ssang Yong Korando не є люксовими авто. Тому, нібито не повинно бути запитань, адже середньостатистична родина могла б дозволити собі таку покупку.

Проте, питання придбання автомобілів Chery QQ за 53 400,00 грн. (або близько 6,6 тис. доларів) та Ssang Yong Korando за 211 900, 00 грн. (або близько 25 тис. доларів) виникло в комплексі із питанням придбання суддею в цей же період і іншого майна, а саме нерухомості.

В своїх коментарях суддя Моніч вказав, що «У 2012 році заробітні плати суддів дійсно зросли (десь до 12 тис. грн. на місяць), а тому вирішили придбати в кредит автомобіль Ssang Yong Korando за 211 900,00 грн. (або близько 25 тис. доларів). Маючи досвід погашення кредиту за квартиру, вирішили оформити кредит і не витрачати на це заощадження. Подальші події зі стрибками курсу (з 8-ми до 30-ти) підтвердили правильність вибору.»

Разом з тим, відповідно до даних Декларацій за 2013-2014 роки, суддя Моніч погашав кредит лише в 2013 році на суму 45 808 грн. (або близько 5 тис. доларів). Відповідно до оприлюдненої Декларації за 2014 рік жодних кредитів у судді вже не було.

Декларація Моніч

Таким чином, можливо зробити висновок, що суддя Моніч, навіть якщо і отримував кредит, то в 2012 році відразу сплатив суму понад 166 тис. грн. (або близько 20 тис. доларів).

Як зазначалось у попередній статті, Богдан Моніч з 2001 року по 2006 рік працював слідчим в прокуратурі м. Житомира. 19.08.2006 р. по 09.04.2012 р. - суддя Черняхівського районного суду Житомирської області, де був і заступником голови суду. З 2012 року обраний суддею Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Чи міг дозволити собі суддя, із заробітною платою в 2012 році близько 100 тис. грн. на рік (або близько 12 тис. доларів) (http://zik.ua/news/2012/03/22/zarplata_suddiv_zroste_na_110_340379) витрати за рік на автомобіль близько 166 тис. грн. (або близько 20 тис. доларів)?

На наше переконання – сумнівно. Ми ж свідомі того, що ці витрати більше ніж 1,5 рази його офіційної заробітної плати на рік. А ще є витрати на родину, на харчі та поїдки на відпочинок, комунальні витрати та на паливо для іншого автомобіля тощо.

І вже цілком очевидно, що зважаючи на оприлюднені суддею в Деклараціях інформацію, та погашення кредиту в 2013 році, на Богдана Моніча жодним чином не впливали коливання курсу долара в 2016 році до 30 грн.

Не переконливо, на нашу думку, виглядає фраза пана Моніча, що «Свою першу електронну декларацію я погодився подати у присутності журналістів «Першого національного» телеканалу. Думаю це яскравий приклад відсутності темних плям у деклараціях.». Адже, факт подання електронної декларації в присутності телекамер не нівелює наявність темних плям в питаннях доходів декларанта. Очевидно, що він же не роз’яснював «Першому національному» джерела доходів, та легальність набуття майна.

«Щодо отримання безоплатно земельної ділянки»

Як нами зазначалось в журналістському розслідуванні, у володінні родини суддів Монічів знаходиться 3 земельних ділянки: 0,15 га. (с. Пряжів, Житомирського району), 0,2197 га. (с. Вишпіль, Черняхівського району, Житомирської області) та 0,12 га. (біля с. Дениши та с. Катриновка Житомирського району).

Нас зацікавило, а чи дійсно могла родина судді придбати їх на отримані доходи? І чи не було конфлікту інтересів при отриманні заступником Голови Черняхівського районного суду Житомирської області земельної ділянки в Черняхівському районі?

Відповідь судді була аж занадто короткою і лаконічною - «Земельні ділянки у Вишполі та Житомирському районі виділені на підставі рішень відповідних рад. Коштів на їх придбання не витрачалось.».

Тобто фактично земельна ділянка у с. Вишпіль Черняхівського району, що розташоване за 8 км. від м. Житомира, була отримана суддею Монічем безкоштовно. Саме в той період, коли він працював заступником Голови Черняхівського районного суду Житомирської області.

В 2012 році, перебуваючи на цій посаді, Богдан Моніч приймає ряд рішень на користь прокуратури Черняхівського району, яким розриває договори оренди земельних ділянок між мешканцями с. Вишпіль та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінниця-агроенерджи».

Проте, не виключено, що це збіг обставин.

І не зважаючи на наявність будинку, отримання безкоштовної земельної ділянки самим суддею, дружина також безкоштовно отримує земельну ділянку площею 0,12 га. в Житомирському районі, за 16 км. від м. Житомира.

«Чи захищає Рада суддів України інтереси суддів?»

За словами Богдана Моніча йому «відомо про свій результат діяльності. Але варто розуміти, що РСУ це колегіальний орган, саме тому я не маю права і не буду обговорювати свою особисту діяльність і діяльність конкретних колег».

Шкода, але спілкування із суддівським корпусом та коментарі суддів в соціальних мережах нас переконує в зворотному. «Діяльність РСУ не ефективна», «Відстоюванні інтересів касаційних інстанцій», «Відсутній захист суддів апеляцій та першої інстанції», «Відсутність належної реакції на тиск на суддів» - і це далеко не всі коментарі суддів першої інстанції, на відміну від заступника Голови РСУ Моніча, щодо оцінки роботи Ради суддів України.

Хтось бачив реакцію РСУ на тиск суддів Солом’янського районного суду м. Києва в справі Р. Насірова? Реакцію на поїздку активістів до помешкання голови Солом’янського районного суду м. Києва? На підпали будинків суддів в Рівненській області?

На нашу думку, фрази на кшталт «це є колегіальним органом» є свідченням про намагання сховатись за колективною безвідповідальністю. Що особа, не бажаючи брати ініціативу в свої руки та консолідувати навколо себе поміркованих людей, «пливе за течією».

«Наступний З'їзд показав, що престижність роботи в РСУ набрала ваги. Багато в чому завдяки діяльності РСУ відбулося розуміння тих повноважень, які має отримати судова влада. Непоступливість і принциповість РСУ у багатьох питаннях призвела до того, що частина цих повноважень передані до ВРП» - зазначає пан Моніч.

Вказане виглядає дещо як сарказм, адже наш аналіз виступів та заяв розробників закону про судоустрій та статус суддів свідчить, що повноваження РСУ суттєво зменшили, в тому числі через неефективність їх застосування. І кому, як не заступнику Голови цього органу має бути відома різниця, між «розумінням наданих повноважень» і їх «використанням».

Чи був конфлікт інтересів у Богдана Моніча при прийнятті рішень?

Нагадаємо, що дружина судді Моніч Лариса Володимирівна працює прокурором відділу забезпечення представництва у судах управління представництва інтересів громадян або держави в суді прокуратури Житомирської області.

Тобто, саме на неї покладено обов’язок представляти інтереси прокуратури Житомирської області в судах, в тому числі і Житомирському апеляційному адміністративному суді.

Натомість, аналіз судових рішень Богдана Моніча, свідчить про те, що суддя постійно розглядав справи, де однією із стороні виступала прокуратора Житомирської області, або прокуратура Житомирської області залучалась суддею до справи (лише незначна частина із знайдених нами):

1. за позовом ТДВ «Фірма «РАДА» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов від 18 липня 2013 року №70/6-Ю та №71/6-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері будівельної діяльності (стороною є Прокуратура Житомирської області) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41121748);

2. за позовом Прокурора Черняхівського району Житомирської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації до Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області, Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Житомирській області, Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінвест» про визнання протиправним та скасування розпорядження (матеріали справи направлялись до Прокуратури Житомирської області) ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41277799 );

3. за позовом ПАТ «ГОЛОВИНСЬКИЙ ГРАНІТ» до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження (стороною є Прокуратура Житомирської області) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62472815);

4. за позовом Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області до Виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії (матеріали справи направлялись до Прокуратури Житомирської області) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35786961);

5. за позовом фізичної особи до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про визнання відмови протиправною та стягнення коштів (матеріали справи направлялись до Прокуратури Житомирської області) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49083742);

6. за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови (матеріали справи направлялись до Прокуратури Житомирської області) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53438583)

Як гадаєте, чи є тут конфлікт інтересів? Дружина працює в Прокуратурі Житомирської області, а чоловік-суддя розглядає справи, де стороною (або зацікавленою стороною) є таж таки прокуратура.

І тут варто вказати ще про один дивний збіг обставин – більшість справ, де залучалась прокуратура Житомирської області вирішувались на користь тієї сторони, на боці якої залучалась прокуратура Житомирської області.

09 березня 2017 року в студії Кризовий медіа центр, одна із груп Реанімаційного пакету реформ (РПР) – рух «Чесно!Фільтруй суд», презентувала своє бачення, хто із кандидатів в ВРП є достойний (http://uacrisis.org/ua/53469-suddi-kandidat-vishhoyi-radi-pravosuddya).

Достойними виявились лише ті, хто так чи інакше якимось чином співпрацює із Реанімаційним пакетом реформ. Один із таких «найдостойніших кандидатів» авжеж виявився Богдан Моніч. Жодних зауважень. Як бачимо, пан Моніч є черговим «фаворитом» РПР,- структури, окремі представники якої самі не є взірцем порядності та доброчесності. І хоча «експерти» РПР постійно намагаються нав’язати свої погляди (= інтереси) як такі, що конче потрібні суспільству, весь результат їх діяльності свідчить про зворотне. Адже в більшості випадків, їх ідеї нераціональні та деструктивні. Послухай експерта РПР і зроби навпаки.

Та власне в своєму коментарі Богдан Моніч і не заперечував факт співпраці із РПР, як і не спростував факт лобіювання їх інтересів в РСУ.

Зрозуміло, що кожний залишиться при своїй думці. В будь-якому випадку, плюралізм поглядів – це добре. Водночас, дякуємо пану Монічу за спробу прояснити ситуацію щодо ознак незаконного збагачення та позиції стосовно власного представництва в Раді суддів України.