24 квітня на позачерговому засіданні уряд усунув Максима Нефьодова від керування митницею, а Сергія Верланова - від керування податковою службою. Цього ж дня Верховною Радою України була створена і розпочала свою роботу Тимчасова слідча комісія ВРУ з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Ініціативу створити таку ТСК оголосила голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко і цю ідею підтримали всі лідери фракцій парламенту.
При цьому, саме п'ятничне звільнення відбулось тихо, без пояснень і заяв. А вже наступного понеділка мали дві цікаві заяви.
Одна від прем'єра – досить скромне пояснення причин звільнення команди ДМС і ДПС: "Бо бюджет-2019 показав один із найгірших показників по надходженням за останні роки. У 2020 році ситуація не покращилась і не тільки через коронакризу".
Але, із цього виникає закономірне запитання, а чому до цього вичікували і раніше нікого з них не звільняли? Чи може ніхто не знав про недовиконання бюджету?
Тим більше, що прем'єр у прямому ефірі одного із телеканалів обіцяв, що звільнення зазначених високопосадовців відбудеться лише після детального аудиту діяльності очолюваних ними служб ! Але, тоді постає нове запитання: а де результати цієї перевірки?!
Другою була заява нинішнього міністра фінансів Сергія Марченка, яка заслуговує особливої уваги. Чому? Бо вже другий міністр фінансів (!) говорить, що бачить достатні підстави для розслідування діяльності голів ДМС і ДПС правоохоронними органами (!). Зокрема, через численні скарги бізнесу про затримки із автоматичним відшкодуванням ПДВ, безпідставне блокування податкових накладних, порушення при митному оформленні товарів і недотримання термінів митного оформлення.Не кажучи вже про контрабанду, яка "нікуди не зникла", і про незапущену систему сканерів на пунктах пропуску на митниці.
До речі, тема "сканерів" на митних постах повинна стати окремою темою у розслідуванні ТСК, бо держава ще за часів Уряду Гройсмана закупила їх на 1,8 млрд грн для виявлення справжнього вантажу, що перевозиться через кордон. Але, сканери досі «припадають пилюкою» на складах замість того, щоб працювати на митниці. Що заважало їх встановити і запустити у роботу? Але, мабуть хтось дуже зацікавлений "сховати кінці у воду" та ускладнити роботу ТСК.
До речі, хотілося б всім нагадати, що 6 липня 2019-го Максим Нефьодов у складі офіційної делегації на чолі з президентом Володимиром Зеленським приїздив з візитом на Закарпаття. «Я прийшов сюди радикально змінювати систему. Я прийшов сюди будувати кардинально нову митницю. Тобто, я гарантую: так, як раніше, не буде», – наголошував тоді Нефьодов.
Не минуло і року, як президент В.Зеленський пригадав йому ці слова.
«Нам розповідали про рішучий та безкомпромісний бій з контрабандою. Але, наразі виглядає так, що в цьому бою контрабанда відправила митницю в нокаут. І це потрібно, потрібно змінити! Дуже потрібно… », – наголошував Зеленський під час виступу на позачерговому засіданні парламенту 4 березня.
Таку публічну і сувору критику на адресу Нефьодова президент пояснив тоді неефективністю його роботи. Мовляв, лише за перші два місяці 2020-го держбюджет недоотримав 16 мільярдів гривень і 13 із яких – саме через митницю.
Тож економіка, за словами Зеленського, «ризикувала проїхатись обличчям по землі».
У відповідь на це Нефьодов заявив: «Фіскальні органи – не скарбничка», а сам він триматись за крісло не збирається. Особливо, якщо між новим урядом і митницею «не буде хімії».
«Це залежить не від персональних амбіцій (їх у мене немає), це залежить від того, чи поділяють всі те бачення реформ на митниці, яке я пропонував. Якщо його не поділяють, то зрозуміло, що залишатися просто ніякого сенсу нема», – говорив Нефьодов 6 березня.
«Хімії» таки не сталось…
І на історію з відставкою головного митника Нефьодова очевидно мало вплив інтерв’ю короткочасного Міністра фінансів, дійсно професійної людини Ігоря Уманського, щоправда, ці претензії були дещо інші, чим до керівника ДПС Верланова: «Контрабас» як ішов, так і йде. Тобто, Макс був виведений в роль «фунта», який розповідає про реформу на митниці, а насправді там ситуація – при Януковичу просто відпочивали… Його вивели з «гри» і зробили «громовідводом», а процесами керували інші. У цьому його помилка», – пояснював Уманський.
ЕКСМІНІСТР ФІНАНСІВ УМАНСЬКИЙ ВИКРИВ КОРУПЦІЮ В КАБМІНІ, — БУТУСОВ
Дійсно, ще будучи міністром, він намагався звільнити і Нефьодова, і Верланова. Навіть робив на ім'я прем'єра Дениса Шмигаля відповідні подання. Однак, тоді це не мало жодних наслідків, а самі Верланов і Нефьодов заявили, що дізнались про такий крок Уманського постфактум.
Зрештою, Верховна Рада створила тимчасову спеціальну комісію з метою перевірки заяв ексміністра Уманського вже після того, як він після звільнення з Мінфіну став помічником голови Офісу президента Андрія Єрмака.
У відповідь звільнений Нефьодов наполягав: йому нема чого приховувати чи соромитись і вважає, що у справі мусять розбиратися правоохоронні органи.
У той же час, голова ТСК народний депутат від «Батьківщини» Іван Крулько висловився з цього приводу трішки по іншому: «На роботу ТСК відводиться 6 місяців. Не так багато часу, попереду – дуже багато роботи! Маємо дуже амбітні цілі. Знаємо, що буде не просто. Більше того, я вже відчуваю різного роду тиск. Але, вірю, що мотивації, щоб Україна змінювалась, стане достатньо, щоб наша ТСК була успішною. Розумію, що скоро оси можуть почати боляче кусатись. Сподіваюсь, не доведеться публічно заявляти про зумисне блокування роботи ТСК, або створення перешкод в її роботі. Якщо ж такі факти будуть, громадськість і правоохоронні органи неодмінно про них знатимуть!».
Про процвітаючу контрабанду та перевезення великогабаритним автотранспортом вантажів з порушенням затверджених нормативів максимальної ваги (вантажів понад норму), від чого страждає державний бюджет та місцеві територіальні громади, знищення від такого потоку перегружених автовантажівок доріг в Україні, про те, що, так звані, «реформи» в Україні призвели до необґрунтованої ліквідації Державної автомобільної інспекції та спецпідрозділів МВС по боротьбі із організованою злочинністю і корупцією (а пізніше і підрозділів по боротьбі із економічною злочинністю), я особисто писав і попереджав, ще в 2019 році у своїй публікації
ЧИ ДОТРИМУЄТЬСЯ НОВА ВЛАДА СВОЇХ ОБІЦЯНОК.
Дещо із моїх міркувань та попереджень про негативні наслідки від таких псевдо реформ і помилкових кадрових прорахунків я нагадаю: «Одразу скажу, що я не є авторитетним експертом з цих питань, але як юрист та правоохоронець із достатньо великим практичним досвідом і взагалі як громадянин України не можу спокійно спостерігати за тим, як нова влада, окрім обіцянок і декларацій, нічого не робить для того, щоб в дійсності подолати корупцію на митницях, перекрити контрабанду, яка знову процвітає, але, навіть у більших масштабах, чим це було за часів П. Порошенка. До речі, це легко можна перевірити, хоча б направивши відповідний запит до митних і прикордонних органів іноземних держав, які межують з Україною, особливо на Заході, щоб пересвідчитись, чи відповідає кількість вантажів, перевезених автотранспортом (фурами), які за цей і минулий рік (для зрівняння) перетинали кордони нашої держави, аналогічним даним вже нашої Державної митної служби. До цього ж потрібно зрівняти надходження до Державного бюджету від діяльності митниці за цей рік в порівнянні з минулими.
Навіть неозброєним оком видно всім зрячим, наскільки збільшилась на автошляхах України кількість вантажного автотранспорту за останні два роки (2018-2019) правління попередньої влади, особливо того, який прямував із заходу на схід, північ і південь, в тому числі - і через Київ! Пояснень такої тенденції на наших дорогах можна привести достатньо: це і значне збільшення товарообороту України із європейськими державами, це і суттєве зменшення, начебто, на залізниці кількості грузових вагонів та підняття Укрзалізницею цін на вантажні перевезення залізничним транспортом, це і суттєве зменшення вантажних перевезень на водному і повітряному транспорті, і таке інше.
Хоча, на мій хлопський розум, основні причини такого явища на автодорогах були і є зовсім інші.
Перш за все, це збільшення обсягів контрабанди, в тому числі і на західному кордоні.
По-друге, проведені, так звані, «реформи» в Україні призвели до необґрунтованої ліквідації Державної автомобільної інспекції та спецпідрозділів МВС по боротьбі із організованою злочинністю і корупціє (а тепер і підрозділів по боротьбі із економічною злочинністю, хоча взамін нічого так і не було створено), неодноразові намагання «реформувати» підрозділи податкової міліції, роз’єднання, а потім об’єднання митної і податкової служби, фактичне знищення частини одних або обезкровлення інших, ще діючих органів державного контролю, в тому числі і тих, які раніше займались перевіркою як наявності у автофурах конкретного вантажу та його відповідності у супроводжуючих документах, а також могли переважити автомашину із наявним вантажем і з’ясувати, чи не перевищує його вага встановлений норматив.
Якщо це не відповідало вказаному в документах і встановленим нормативам, контролерами та правоохоронцями вживались заходи реагування, в тому числі і проводились більш детальні перевірки походження цих вантажів і їх перетинання через державний кордон та митні пости, а також проходження митного контролю. А при невідповідності ваги перевозимого вантажу, то і взагалі говорити ні про що, бо в такому випадку його власник притягувався до встановленої законом відповідальності, а надмірний вантаж вилучався із автотранспорту.
Скажу більше, саме ця причина спровокувала й іноземних перевізників змінити свої попередні маршрути, наприклад, через Білорусь та Прибалтику, з тим, щоб безперешкодно і без проблем перевозити свої вантажі через територію України, де взагалі будь-який контроль за перевезенням вантажів великовантажним автотранспортом не ведеться. Тому, я щиро вітав внесення новим Президентом законопроекту про підвищення штрафів за понаднормативне перевезення вантажів на автотранспорті.
Підтримував і його поїздки в перші дні після приходу до влади по прикордонних митницях з відповідними «розносами», які він влаштовував тамошнім керівникам митних органів. І це, повірте, на якийсь місяць дало позитивні результати, бо кількість великовантажних автомобілів на автошляхах суттєво зменшилась.
Але, як показали подальші події, це були лише оманливі миттєвості, а по суті новою владою нічого більше не робиться для того, щоб навести лад як на митницях по боротьбі із контрабандою, так і з забезпеченням контролю за перевезенням вантажів на автотранспорті: будь-яких дій контролюючих органів на автошляхах не видно, спеціально уповноважена інспекція по контролю за додержанням безпеки на транспорті (може помиляюсь в назві) не діє, так звана, «патрульна поліція» та недавно поновлені, але, в набагато гіршому вигляді, спеціальні підрозділи по боротьбі із організованою злочинністю Національної поліції будь-якої активності на дорогах, в тому числі і в частині боротьби із контрабандою, не проявляють. На жаль, не з’явилися на основних автотрасах і грузові ваги для контролю по додержанню нормативів, а ті одиниці з них, які існували, будь-якої діяльності з цією метою не ведуть.
Викладене вище наглядно проявилося на такому неприємному прикладі. Нагадую, що всі автофури із західного кордону, які проїжджають через Київ, рухаються по об’їзній дорозі навколо столиці і направляються через село Чапаєвку по Столичному шосе до Південного мосту, через який і попадають на той берег, на проспект Бажана, а далі - на Бориспільську трасу. Так ось, спостерігаючи ситуацію саме на Столичному шосе при повороті на Південний міст і можна було зробити відповідні висновки на предмет, чи збільшилась контрабанда та кількість великогабаритного транспорту на дорогах чи навпаки. До речі, всі автомобілісти, які проїжджають тут кожен день в час «пік» зранку в столицю, а ввечері із - Києва, наглядно бачать, яка кількість автофур скупчується в цьому місці.
Тому я і повідомляю, що потік перевантажених автомашин на основних автошляхах України знову поновився, причому, із ще більшою інтенсивністю. Особливо це проявилося в цьому місяці (жовтні) в період чергового «ремонту» названого вище мосту, який тривав, як мінімум, до 04.11.2019 року, що створило за цей час справжній транспортний колапс на Столичному шосе, особливо ввечері, починаючи приблизно з 17 години.
Потік грузового автотранспорту із Об’їзної дороги до Південного мосту розтягувався на кілометри, будь-якого регулювання дорожнього руху на цій ділянці з боку тієї ж патрульної поліції не здійснювалось, і тому знахабнілі водії великовантажних автофур закривали проїзд на всіх чотирьох полосах руху, в зв’язку з чим, не могли проїхати ні маршрутні таксі, ні рейсові автобуси, а про легковий автотранспорт взагалі мовчу. Тому я і рекомендував би керівникам митниці, іншим відповідальним правоохоронним і контролюючим органам (якщо вони ще цікавляться цією проблемою) виїжджати на такі місця скупчення вантажного автотранспорту і там перерахувати, скільки в той час проїжджає великогабаритних автомобілів в сторону Харкова, Дніпра, Донецької і Луганської областей, а також в інші регіони в даному напрямку.
Але, в цій, я впевнений, криміногенній ситуації є ще одна негативна сторона. Це, як наслідок, збільшується навантаження на покриття доріг, в першу чергу загальнодержавного значення, які були побудовані ще за часів президентів Кучми, Ющенка і особливо Януковича (при всій його негативній характеристиці), та відбувається їх швидка руйнація. Особливо це проглядається (бо цьому факту я і є свідком, очевидцем) на автотрасах Київ-Харків, Київ-Дніпро через Кременчук і т.д. Від такої величезної кількості великовантажного транспорту із 5 – ти чи навіть 6 – ти осями, а тим більше, в основному, суттєво перевантаженого (замість 24 тон максимально, насправді доходить до 60-70 тон), ці дороги не витримують такого навантаження, а тим більше в жару, коли стовпчик термометра перевищував 30-35 градусів Цельсія! Зверніть увагу, що вже зараз майже скрізь на цій автодорозі вже є продавлені колії від грузових автомобілів! Ще кілька років такої нещадної «експлуатації» і від їх асфальтного покриття нічого не залишиться. Тому, виділення щорічно навіть значних, мільярдних коштів на ці цілі – це витрачання грошей «на вітер».
А про катастрофічний стан другорядних доріг України краще взагалі мовчати. За їх якістю і використанням останні роки ніхто не спостерігає, бо великовантажні автофури, також здебільшого перевантажені, які намагаються таким шляхом або скоротити свій маршрут, або просто вивозять із сільської місцевості зерно і насіння врожаїв, просто «вбивають» їх, особливо враховуючи, що ці автошляхи для проїзду такого транспорту при їх будівництві взагалі не призначені. Так, наприклад, відремонтована зовсім недавно другорядна автодорога Лубни-Оржиця, за що будівельникам потрібно окремо подякувати, від масового проїзду по ній важкого грузового автотранспорту, в основному, належного агрохолдингам і олігархам, які ні копійки за це в місцеві бюджети не платять, дуже швидко також прийде в непридатність! Більше того, люди, які проживають у своїх хатках біля таких другорядних доріг, постійно скаржаться не тільки на великий шум та вібрацію їх будинків, а навіть на появу від такого «безпредєла» тріщин в житлі, яке також починає руйнуватися. Але, ні місцева, ні центральна влада як не цікавились раніше цими проблемами, а особливо їх вирішенням, так і не цікавляться до цього часу.
У зв’язку з цим, і виникає закономірне запитання, чи збирається нова влада реагувати не тільки на процвітаючу контрабанду та перевезення вантажів понад норму, від чого страждає державний бюджет та місцеві територіальні громади, а і на знищені від такого потоку автовантажівок дороги в Україні?!
