» Контрнаступ ОАСК. Суд ухвалив відсторонити Ситника (оновлено)

29 ноябрь 2020, Воскресенье, 04:15

Контрнаступ ОАСК. Суд ухвалив відсторонити Ситника (оновлено)

27 октября 2020г.
0
48749735696_3c98ef1ef7_c

Окружний адмінсуд Києва ухвалив відсторонити від посади директора НАБУ Артема Ситника. ОАСК наказав Мін'юсту викреслити його ім‘я та прізвище як керівника з державних реєстрів.

Про це йдеться в судовому рішенні від 26 жовтня, люб‘язно наданому спочатку окремим ЗМІ.

Джерела Резонансу у судовій владі підтвердили, що ОАСК виніс окрему ухвалу у цій резонансній справі. Та пообіцяли, що 27 жовтня буде оприлюднено офіційну новину на сайті суду.

Як свідчить судовий реєстр, скандальне рішення суд ухвалив за клопотанням керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва, якого звільнили у травні цього року після внутрішнього розслідування його дій у справі про заволодіння майном компанії з агропромислової групи "Росток-Холдинг".

У червні він оскаржив до ОАСК як своє звільнення, так і результати внутрішнього розслідування, вимагаючи повернути собі посаду.

За клопотанням Карєєва суд окремим рішенням вказав на необхідність виконання рішення Конституційного суду від 28 серпня 2020 року для  уникнення подальших правоправопорушень зі сторони Ситника.

У СИТНИКА ТВЕРДЯТЬ, ЩО ВІН ЛИШАЄТЬСЯ ДИРЕКТОРОМ НАБУ

27 жовтня ОАСК офіційно повідомив про завершення розгляду справи за позовом Карєєва до НАБУ.

"Суд визнав протиправним та скасував наказ Директора НАБУ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, а також розпорядження Директора НАБУ, яким було припинено державну службу Олександра Карєєва, та поновив його на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів – Керівника Другого підрозділу детективів НАБУ.

Керуючись приписами процесуального кодексу, суд допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на державній службі в НАБУ та встановив спосіб та порядок рішення суду, а саме: зобов’язав Бюро видати наказ про поновлення Карєєва на посаді Заступника Керівника Головного підрозділу детективів – Керівника Другого підрозділу детективів, в особі відповідної службової особи, яка виконує обов’язки Директора Національного антикорупційного бюро України замість Ситника Артема Сергійовича.

ОАСК розглянув заяву позивача щодо винесення окремої ухвали судом на підставі клопотання щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення. При цьому суд враховує, що звільнення позивача з займаної посади відбулось до 28.08.2020, а рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню вже після винесення рішення Конституційним Судом України від 28.08.2020 № 9-р/2020. А тому суд вважає, що в позивача були обґрунтовані підстави подати заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, оскільки прийняття наказу про поновлення на посаді на підставі рішення суду особою яка не має відповідних повноважень, на думку позивача, не призведе до поновлення його прав.

На підставі доказів, наданих позивачем, судом виявлено порушення закону, а саме - статей 151-2 та 19 Конституції України Артемом Ситником та посадовими особами органів державної влади щодо невиконання Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про призначення А.Ситника Директором Національного антикорупційного бюро».

Суд в окремій ухвалі зазначив, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення КСУ незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковими до виконання на всій території України, вони мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України.

28 серпня 2020 року, відповідно до рішення КСУ, Артем Ситник достроково втратив повноваження директора НАБУ, при цьому будь-яких додаткових рішень для підтвердження зазначеного факту Конституцією України не вимагається.

Суд встановив, що вказане рішення КСУ не виконується більше місяця, внаслідок чого штучно продовжується дія Указу Президента України від 16 квітня 2015 року «Про призначення Артема Ситника», який 28 серпня 2020 достроково втратив чинність, що є неприпустимим та суперечить принципам верховенства права.

Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об'єднання, іноземці, особи без громадянства, які не утримуються від застосування чи використання правового акту, а саме - Указу Президента України від 16 квітня 2015 року № 218/2015, який визнано неконституційним, порушують закон, а саме - вимоги статей 151-2 та 19 Конституції України.

Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Окружний адміністративний суд міста Києва, з огляду на виявлені порушення законодавства під час розгляду справи за позовом Олександра Карєєва до НАБУ, задовольнив його клопотання щодо постановлення та направлення окремої ухвали в порядку частини 1 статті 249 КАС України. З метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства щодо невиконання вищезгаданого рішення КСУ, ОАСК ухвалив направити окремі ухвали:

- ДБР та надати вказівку щодо реєстрації кримінального провадження за статтями 109, частиною 4 статті 382, частинами 1 та 2 статті 353 КК України щодо порушень закону;

- кожному із заступників директора НАБУ для вжиття відповідних заходів реагування та надати вказівку щодо виконання дій з виконання обов’язку, що визначений в абзаці 2 частини 5 статті 19 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади»;

- КМУ та надати вказівку щодо вжиття заходів щодо забезпечення виконання Конституції і законів України НАБУ; спрямовування і координації роботи НАБУ з виконання рішення КСУ від 28.08.2020 у справі № 9-р/2020 та щодо визначення міністра, до сфери спрямування і координації якого буде належати діяльність НАБУ;

- РНБО та надати вказівку щодо здійснення заходів по координації і контролю діяльності НАБУ щодо виконання вищезазначеного рішення КСУ;

- Мін’юсту та надати вказівку щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на підставі згаданого рішення КСУ.

ОАСК встановлено термін – 1 місяць для подання звітів про виконання рішення".

У ЗЕЛЕНСЬКОГО ЗРОБИЛИ ЗАЯВУ СТОСОВНО СИТУАЦІЇ НАВКОЛО ОАСК

- Мін’юст не може вносити зміни до Єдиного державного реєстру, щоб виконати будь-яке рішення Конституційного Суду України або ж окремої ухвали, - у свою чергу відреагував міністр юстиції Денис Малюська.

У соцмережі він написав: "зміни до інформації, що містяться у реєстрах вносяться державними реєстраторами, а Мін’юст лише розглядає скарги на дії реєстраторів та вносить дані у ЄДР виключно за результатами розгляду таких скарг.

часи, коли у Мін’юсті була Реєстраційна служба та реєстратори давно минули.

тобто ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ з ЄДР немає і він там залишиться

(2) Питання про те, чи є НАБУ органом виконавчої влади, чи ні, однозначно та до кінця не вирішене. КСУ у своєму рішенні вказав, що у НАБУ є ОЗНАКИ центрального органу виконавчої влади, однак чіткої тези про те, що це таки орган виконавчої влади – немає.

(3) Положення закону про НАБУ у частині процедури призначення директора НАБУ все ще чинні та залишаться такими до 17 грудня 2020.

Ну і якщо підбити підсумок, то статус-кво щодо НАБУ і його керівника не змінився".

Також він додав, що "НАБУ як був, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом,  хоча стурбованість ОАСК я до певної міри поділяю. Прогалини у регулюванні після рішень КСУ виникають і їх будемо врегульовувати.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПІДТВЕРДИВ, ЩО ГОЛОВА ОАСК ВОВК НЕ Є ПІДОЗРЮВАНИМ У СПРАВІ НАБУ

У НАБУ назвали рішення Окружного адміністративного суду Києва "заангажованим і абсурдним у правовому сенсі".

- Його справжня мета — заблокувати роботу інституції, яка викрила суддів ОАСК на масштабних зловживаннях та спробі захоплення влади, - йдеться у заяві Антикорупційного бюро.

Рішення суду там розцінили  як втручання у свою роботу і пообіцяли оскаржити.

- Фактично, йдеться про спробу у будь-який спосіб усунути з посади Директора НАБУ як гаранта інституційної незалежності та спроможності організації розслідувати факти вчинення корупційних дій посадовцями топрівня та перетворити сам орган у керовану «кишенькову» структуру. Наслідком цього стане повне блокування розслідувань багатомільярдних корупційних зловживань в українській владі, - акцентували у Ситника. - Наголошуємо, що звільнення Директора НАБУ з посади може відбуватися виключно на підставах, передбачених Законом «Про Національне антикорупційне бюро України». Наразі таких підстав не існує.

Тож Артем Ситник продовжує виконувати свої повноваження, НАБУ працює в штатному режимі.

Будь-які спроби ОАСК знайти обхідні шляхи для реалізації суддями, підозрюваними у захопленні влади, своїх амбіцій є такими, що нищать довіру до судової влади та справедливого судочинства.

ЕВОЛЮЦІЯ НЕГІДНОСТІ: «СПРАВИ МАЙДАНУ» ПРИЛИПЛИ ДО РУК СИТНИКА

"ОАСК не наділений повноваженнями надавати доручення чи вказівки щодо внесення відомостей та початку досудового розслідування. Це - виключна прерогатива слідчих суддів місцевих судів, а не адміністративних. Явно поза межами повноважень суду і направлення доручення заступникам Ситника, - так прокоментував Резонансу ухвалу ОАСК високопосадовець правоохоронної системи, який не побажав афішувати свого прізвища.

Він також акцентував, що Кабінет міністрів України, як і Рада нацбезпеки та оборони не можуть координувати діяльність НАБУ, у т. ч. не мають право це доручати.

З тим же успіхом ОАСК міг би визнати Ситника Папою Римським і зобов’язати Джо Байдена видати йому нагородну зброю, - вважає співрозмовник Резонансу.

Пояснення тут абсолютно просте і законністю тут і не пахне. Це "перша ластівка" декриміналізації ст. 375 КК України та усвідомлення суддями своєї безкарності.

БАБІКОВ ПОЯСНИВ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДБР ВИЗНАННЯ НЕКОНСТИТУЦІЙНОЮ СТ. 375 ККУ

Коментуючи ці сумніви у подальшій перспективі розслідування в ОАСК Резонанс запевнили, що суд діяв у межах Кодексу адміністративного судочинства України.

- Є судове рішення із належною мотивацією, незабаром документ буде оприлюднено, - зазначив співрозмовник.

Також він звернув увагу на ст. 249 КАСУ. "Окремі ухвали суду". 1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

ПРОВЕСТИ НЕ МОЖНА СКАСУВАТИ, АБО ЩО НЕ ТАК З АУДИТОМ НАБУ

Нагадаємо, 1 вересня Вища рада правосуддя повернула без розгляду клопотання Офісу Генпрокурора про тимчасове відсторонення керівника Окружного адміністративного суду Києва. Голова ОАСК Павло Вовк пообіцяв, що "самопроголошений директор" (Артем Ситник - Резонанс) та виконавці його брудних доручень ще відповідатимуть "за кожну фальсифікацію, перевищення повноважень і незаконне розпорядження в цій справі".

МІСТИФІКАТОРИ. АБО ЧОМУ РОЗСЛІДУВАННЯ «СПРАВ МАЙДАНУ» ЗАВЕРШИЛОСЬ ПШИКОМ

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.

13260089_1013484595354637_523691465419455425_n
Олена Мельник Редактор, юрист, Резонанс