Всеволод Розумовський, для «Резонансу»
«Резонанс» вже звертав увагу в попередніх публікаціях, що внутрішні аспекти діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органу відповідального за добір, оцінювання та кар’єру суддів, м’яко кажучи, далекі від ідеалу, а тому корупційні явища в її роботі нерідко мають саме локальні прояви.
Так, вже відома нам своїм «видатним трудовим шляхом», й пособництвом в переведенні, та в подальшому сприянні в уникненні відповідальності судді-зрадника В. Чорнобука, керівник Секретаріату ВККСУ Олена Пономаренко, окрім іншого, не цурається займатися «розпилом» грошей та лобіюванням інтересів тих чи інших суб’єктів господарювання, які співпрацюють з Комісією.
Є інформація, що згідно контракту між фірмою TOB «Айкюжн ІТ» (як кажуть наші джерела в USAID вказана фірма є підприємством близьким до О. Пономаренко та її заступника О. Биструшкіна) та проектом USAID, за рахунок донорських коштів для ВККС розроблялася система електронного діловодства САРП. Сума контракту становила близько двохсот тисяч доларів. Контракт на розробку закінчився, але фактично нічого не було розроблено.
Головою ж робочої групи по впровадженню розробленого продукту є пані Олена Пономаренко. І незважаючи на небажання системного адміністратора «закривати очі» на значні та кричущі недоліки програмного забезпечення, відсутності необхідних сертифікатів захисту інформації, та той факт, що цією проблемою вже прикро вражені навіть в Адміністрації Президента, немає жодних сумнівів, що відповідний акт провадження технічної продукції підпишуть, і це питання, як і багато інших, якось «замнуть».
Прикметно, що через систему електронного діловодства САРП,(як вбачається не зовсім «кваліфіковано» розроблену TOB «Айкюжн ІТ») буде здійснено проведення кваліфоцінювання, формування суддівських досьє, збереження банку даних тестових завдань тощо. Згадайте, як вдало свого часу налаштував під час добору на посаду судді тестову програму Ігор Самсін, всі хто був потрібен набирав високий бал, недаремно Олена Пономаренко такий тривалий час була його помічницею, адже перейнятий нею досвід став в нагоді і в діяльності нинішньої ВККСУ.
Однак, чи здивує когось той факт, що Олена Пономаренко, вже сьогодні є хіба не єдиним кандидатом, що напевне переміг на посаду, на яку ще буде оголошено так званий конкурс для «прозорості та публічності», а іншими словами для «проформи» - вгадайте кого? – так, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів» збільшую кількість членів у складі ВККСУ, а тому не за горами нас очікує чергове «вдале» кадрове призначення або від Уповноваженого ВРУ з прав людини, або від Голови Державної судової адміністрації України, адже над очільниками цих інституцій висить «дамоклів меч» люстрації, та вони є залежними від влади.
Співробітники ВККСУ пояснюють «феномен» Олени Пономаренко її «особливими» стосунками із головою ВККСУ Сергієм Козьяковим. Однак, хто ж повірить у ці домисли та плітки? Тим більше, що всі викладені тут міркування, не більше ніж оціночні судження, а всі співпадіння є виключно випадковими.
Раніше голова ВККС звернувся до "Резонансу" з наміром пояснити оприлюднену нами інформацію та навіть спростувати її. Але на жаль обіцяного ним інтерв’ю ми так і не дочекалися…