24 березень 2024, Неділя, 23:27

Ковід і гроші: на що уряд спускає мільярди?

19 Червня 2020г.
2494911

Антоніна Славицька

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що у його відомстві прорахували сценарії «поведінки» коронавірусу в Україні. І не два чи три сценарії, а, на хвилиночку, 81. Не знаю, звідки у МОЗ така варіабельність. Але знаю точно, що якщо говорити не про епідемію як таку, а про гроші, виділені на боротьбу з нею, сценарій їхнього «життя» в Україні є лише один: зникли невідомо куди.

Вважайте це спойлером до даної статті. Адже в мій мова йтиме про мої спроби зібрати максимум інформації про виділені на боротьбу з вірусом кошти і про шляхи їх використання. Навіть будучи народним депутатом, я не відновила повну картину, і не тому, що не маю відповідних важелів впливу на чиновників, а тому, що всі вони володіють особливим мистецтвом. Мистецтво це – Ляшку на замітку! – зветься «81 хитрий спосіб піти від відповіді на просте питання». А відтак складати пазли стає доволі складно, і все таки я поділюся з читачами тим, що мені вдалося дізнатися.

Передусім я поцікавилася в Мінфіні витратами зі спеціально створеного фонду по боротьбі з COVID-19. Із відомства надійшла відповідь на 2,5 сторінках. Дозволю собі відкинути всі громіздкі абзаци бюрократичних преамбул і максимально скоротити складнопідрядні речення. Бо суть така: за твердженням Мінфіну, наповнення фонду по боротьбі з коронавірусом відповідає сумі у 64,7 млрд гривень. Все це – кошти, які були перераховані з держбюджету.

Але на що вони були витрачені? Мінфін наводить 6 статей видатків. Перераховую їх в порядку згадування.

Перші витрати пішли на потреби Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Туди направлено 6 000 000 тис. гривень, тобто, простіше кажучи 6 млрд. З них, інформує Мінфін, «4 723 000 тис. грн на безповоротній основі спрямовуються для виплати допомоги по частковому безробіттю та в обсязі 1 277 000 тис. грн на поворотній основі».

Тепер стаття видатків номер два. В рамках виконання постанови уряду «Про виділення коштів для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку» міністерству соціальної політики з фонду надано 1 655 117,73 тис. гривень (1,6 млрд.).

Третя сума – до речі, найменша з усіх – пішла міністерству охорони здоров’я на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень. Тут йдеться про 100 000 тис. гривень, або про 0,1 млрд.

Четверта та п’ята цифри – це те, що скерували медикам. 650 192,5 тис. грн (0,6 млрд) виділено «для закупівлі засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень». А ще 2 339 852,8 тис. грн (2,3 млрд) витрачено «для закупівлі засобів індивідуального захисту з метою покриття потреб закладів охорони здоров’я».

Нарешті, остання, шоста стаття видатків – це 2 278 800 тис. грн (2,28 млрд), які пішли на «виплати матеріального забезпечення членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які померли від гострої респіраторної хвороби COVID-19».

Якщо дуже приблизно скласти всі ці цифри, відкидаючи довгі «хвости» з нулів, то вийде, що із наявних у коронавірусному фонді 64 мільярдів витрачено трохи більше 13. Зрештою, нічого несподіваного в цьому нема. Бо, як твердять наші фахівці, підвищення середньодобової температури повітря ніяк не впливає на «корону», тому на сезонне полегшення сподіватися не доводитися. Натомість слід готуватися до наступної хвилі зарази, а де нова хвиля – там і нові видатки.

Але, як не дивно, видатки ці стосуватимуться не лише безпосередньої боротьби з епідемією. Нонсенс? У владній команді так не вважають.

Річ у тім, що 18 червня був ухвалений законопроект №3509, яким пропонується розширити перелік напрямів витрачання коштів коронавірусного фонду. Очікується, що звідти гроші будуть скеровані на «покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення». Остаточний розмір коштів не зазначено, але, згідно із поданим фінансово-економічним обґрунтуванням, мова йтиме про 35 млрд. грн.

Що ж, дороги в Україні – це наша больова точка. Але до чого тут коронавірусний фонд? Невже всі медичні «діри» повністю залатані? (Насправді – ні). І яка була логіка у тому, щоб спочатку відкладати в окремий «конверт» гроші на боротьбу з епідемією, а потім помалу тягати з нього кошти? Та ще й на зовсім «ліві» цілі? Але запитувати про це варто у творців законопроекту – авторського колективу з восьми душ, де кожна «душа» є членом партії «Слуга народу».

У розвиток цього сюжету додам ще одне. Була інформація про те, що внутрішніх справ Арсен Аваков звернувся до Кабміну із проханням виділити кошти зі спецфонду COVID-19, щоб МВС отримало можливість забезпечити додаткові виплати медикам системи МВС, поліцейським, рятувальникам, прикордонникам та нацгвардійцям, які працюють під час карантину. 10 червня Кабінет міністрів України виділив понад 2,7 мільярда гривень на подібні доплати. Але вже за кілька днів бюджетний комітет Верховної Ради відхилив таке перенаправлення.

Чи правильно це було зроблено? Відповідаючи на це питання, зауважу лише одне. Свої обіцяні урядом доплати досі не отримали медики, не кажучи вже про поліцейських. По цій проблемі я також готувала запит до Кабінету міністрів. І навіть не один. Але отримала від чиновників МОЗ поки що єдиний лист, суть якого зводилася до наступного: за березень відповідна доплата була нарахована 10 094 медичним та іншим працівникам на загальну суму 102,2 млн. грн. За квітень доплату до заробітної плати було нараховано 26 550 медичним працівникам на суму 400,4 млн. грн.

Що це означає? Тільки те, що в середньому за березень доплата складає 10 000 грн., а за квітень – 15 000 грн. Тобто це і близько не нагадує заанонсовані та пропіарені 300% доплат. Втім, у міністра Степанова є зручне пояснення того, чому в його відомстві царює бардак. В усьому винні «на місцях», каже він.

Медики, які ризикують життям, недоотримують обіцяні зарплати «з вини місцевої влади або головних лікарів медичних закладів», стверджує міністр. Бо, за словами Степанова, «почалися маніпуляції, і в деяких випадках, мені доповідають, що виплати рахують погодинно або ще якось. Це неприпустимо. Всі без виключення виплати повинні здійснюватися в повному обсязі», – наполягає урядовець.

У цьому ми всі тільки «за». Бо цільове (або ні) використання коштів є окремою великою проблемою і темою для дослідження. На щастя, цю тему під свій контроль взяла Рахункова палата. За нещодавньою заявою її голови, Валерія Пацкана, фахівці Рахункової палати вже почали відслідковувати видатки на боротьбу з COVID-19.

У Палаті обіцяють «ідентифікувати можливі ризики, зокрема, й неефективного використання коштів». І, як то кажуть, дай їм Бог виявити такі ризики, а при потребі – ще й здійснити перевірку слідчим шляхом, тобто звернутися до правоохоронного органу, який перевірятиме ті чи інші факти в рамках кримінального провадження.

Але якщо витрати з внутрішньоукраїнських джерел надходжень ще можна відслідкувати, то, боюсь, із перевіркою коштів, які прийшли в Україну з-за кордону, буде значно більше проблема. Бо добре рахувати свої гроші (і вимагати детального звіту) вміють, здається тільки в МВФ. Між тим в Україну мали бути скеровані 58 мільйонів доларів сукупної допомоги від ВООЗ, ЮНІСЕФ та ООН.

Повідомити про їхнє надходження мав би український уряд. Він же мав би й розписатися за кожен долар такої допомоги, пояснивши нашим партнерам, куди і навіщо його було витрачено. Проте уряд, скажімо так, не хоче говорити на дану тему. Що не дуже сприяє збільшенню довіри як до нього, так і до держави в цілому. Але це вже окрема тема для розмови.

зображення Viber 2020 07 02 09 15 38
Антоніна Славицька Народний депутат України, фракція "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", членкиня Комітету  з питань антикорупційної політики Верховної Ради України