Кремль системно формує наратив серед населення рф про неможливість швидкого мирного врегулювання в Україні та застосовує для цього заяви проросійських політиків і контрольовані медіа. За оцінками аналітиків, такі меседжі спрямовані на виправдання відмови від компромісів і консолідацію підтримки максималістських цілей.
Про це розповідає Резонанс
Деталі
У прокремлівських ЗМІ активно поширюється заява колишнього депутата Верховної Ради і близького соратника Путіна Віктора Медведчука, за словами якого “миру в Україні не буде у 2026 році”. Він також відтворив тези про те, що “час на боці Кремля”, підкресливши прагнення кремля досягти початкових воєнних цілей без переговорів із Україною.
Крім того, Медведчук повторив традиційну риторику, яка подає вторгнення росії як конфлікт проти Заходу, ставить під сумнів легітимність української влади та відкидає ідею проведення виборів в Україні за будь-яких умов, окрім тих, які задовольняють інтереси росії.
путін та кремлівські чиновники неодноразово використовували ці риторичні рядки, щоб підкреслити відданість росії своїм початковим воєнним цілям та теорії перемоги, яка стверджує, що російські військові та економіка можуть пережити Україну та підтримку України Заходом – теорію, яку Захід може допомогти спростувати, підтримуючи Україну. кремль використовує Медведчука для більш екстремальних заяв, ніж самі путін та кремлівські чиновники роблять через голос, який стверджує, що представляє Україну – йдеться у статті.
Аналітики припускають, що використання інтерв’ю та публічних виступів Медведчука має створити суспільну та медійну базу для виправдання рішення про відмову від мирних ініціатив і для відсікання будь-яких пропозицій, що не відповідають жорстким, максималістським вимогам росії.
Контекст і наслідки
Наративну кампанію посилює й інша риторика на офіційному рівні: минулого тижня міністр закордонних справ рф Сергій Лавров публічно назвав серед цілей росії на території України Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області, розширюючи вимоги рф поза межі 28-пунктного мирного плану США.
Посилення жорсткої риторики та легітимація екстремальніших заяв через посередників ставлять під сумнів перспективи компромісного врегулювання й підвищують ризик тривалізації конфлікту, оскільки будь-які мирні пропозиції, що не відповідатимуть максимальним вимогам росії, навряд чи будуть прийняті.