Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» вперше в історії перетнув Південне полярне коло та розпочав виконання експедиційних завдань у Південному океані. Місія судна спрямована на проведення масштабних міжнародних океанографічних і геологічних досліджень, що мають важливе значення для вивчення змін клімату та стану морських екосистем Антарктики.
Про це розповідає Резонанс
Маршрут і наукові завдання експедиції
«Ноосфера» стартувала від української антарктичної станції «Академік Вернадський», розташованої поблизу полярного кола. Подолавши складний шлях через айсберги, криголам пройшов затоку Маргарет-Бей на західному узбережжі Антарктичного півострова та досяг британської станції «Ротера» на острові Аделейд. Протягом переходу екіпажу доводилося понад дві години маневрувати поміж айсбергами, що стало справжнім випробуванням для команди судна.
На маршруті вчені проводили океанографічний моніторинг, фіксуючи морські теплові хвилі, викликані глобальним потеплінням, та здійснювали картографування морського дна за допомогою сучасного акустичного обладнання. Важливою частиною роботи стало виконання серії вимірювань у 12 локаціях Південного океану із застосуванням зонда CTD, що дозволило визначити такі параметри, як температура води, солоність, вміст кисню, рівень кислотності, а також хімічні та біологічні характеристики морського середовища.
Міжнародна співпраця та унікальні результати
Окрім українських спеціалістів, до збору наукових даних долучилися геологи з Мексики. Вони відібрали зразки донних відкладів за допомогою мультикореру для подальшого аналізу змін клімату, що відбувалися у регіоні впродовж сотень і тисяч років.
“Результати виявилися досить несподіваними, але про них ми розкажемо після завершення дослідження”, – йдеться в повідомленні.
Під час перебування на станції «Ротера» учасники експедиції обговорили перспективи спільних українсько-британських досліджень, які планується реалізувати вже цього сезону.
На сьогодні «Ноосфера» вже розпочала зворотний рейс до станції «Академік Вернадський», продовжуючи наукові спостереження під час повернення. Зібрані дані мають стати базою для нових відкриттів про Південний океан, кліматичні процеси та екологічний стан антарктичного регіону.
