Warning: Undefined variable $slider in /usr/www/users/reson/wp-content/themes/resonance-new/single.php on line 97
Незабаром наш незаангажований та вже очищений від всіляких “корумпованих суддів” Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ спробує розібраться у ситуації, в якій опиналась хвора жінка з малолітньою дівчинкою.
Історіями про шахрайство із житлом в Україні - уже нікого не здивуєш. Але ця - шокувала навіть досвідчених юристів.
Так, справедливий Святошинський районний суд м. Києва за своїм внутрішнім переконанням, бо про домінацію закону в цій ситуації не йдеться, вселив до однокімнатної квартири дорослого чоловіка 47 років із правом безперешкодного користування житлом, де на той час (на законних підставах !!!) вже проживала пані Туманова із маленькою дівчинкою. Слід зазначити, що чолов’яга не є родичем ані близьким, ані далеким матері з дитиною.
Ну, так сталося! Скарги на такого роду справи в нашій країні, як з’ясувалось, не розглядає ні Вища кваліфікаційна комісія суддів, ні Вища рада юстиції України.
Отже ця детективна історія розвивалась наступним чином: після розлучення подружжя Жарикових, екс-дружина продала однокімнатну квартиру пані Тумановій. І попри те, що суперечки про майно під час розлучення не було, екс-чоловік одного дня прокинувся і вирішив повернути собі нерухомість… через суд!
За дивним збігом, суд першої інстанції не дослідив, а другої та третьої інстанції - не перевірив обставини, які були викладені громадянином Жариковим у цивільній справі про розірвання шлюбу. Адже першою справою подружжя, яка визначає наявність спору про майно є цивільна справа про розлучення.
Але у матері дівчинки виникли труднощі самостійно отримати такі докази, щоб надати їх для розгляду ВССУ, а тому я впевнена, що безпроблемно це може зробити суд, про що і просить мати дитини. Цікаво, а суд стане перейматися такими питаннями? Хоча - відсутність суперечки щодо майна у подружжя при розірванні шлюбу може бути однією із підстав для відмови у задоволенні позову про поділ спірної квартири.
Вирішуючи питання про долю Жарикова у згаданій квартирі, суд не переймався питанням компенсації матері (особі, яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки), грошових коштів за квартиру, із зазначенням того, що Жариков може вселитись в квартиру після отримання цієї суми.
В іншій цивільній справі суд першої інстанції визнав право на спірну квартиру за Жариковим у рівних долях, а потім невідомо чию із них долю витребував у нещасной матері як із чужого незаконного володіння. При цьому, суд навіть не врахував, що мати для поліпшення умов проживання дитини зробила у квартирі за свій рахунок ремонт.
Також варто взяти до уваги те, що вселився Жариков до однокімнатної квартиру, де мешкає жінка та її неповнолітня донька - всупереч вимогам ч. 2 ст. 50 Житлового Кодексу України. Відповідно до них, не допускається заселення до однієї кімнати осіб різної статі старше 9 років, крім подружжя. Так як пані Туманова та громадянин Жариков не є ані подружжям, ані близькими родичами, то їм категорично забороняється проживати спільно в одній кімнаті.
«Спільне» проживання вже породило купу конфліктів. Так, громадянин Жариков випадково чи навмисно відкрив газ на кухні, пішов собі з дому, а коли Туманова викликала газову службу - звинуватив у всьому її доньку.
Інші випадки пов’язані з тим, що Жариков встановив замок на кухню, а потім ще й на санвузол. Коли поліція, за скаргою захисника, почала ці обставини перевіряти, він їх зняв на деякий час, але відключив воду! Всі його дії направлені на те, щоб вижити їх із квартири або, як він стверджує, через відсутність умов для проживання відправити дитину до дитячого будинку.
Тим часом кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайських дій десь загубилося на теренах нашої ефективної новоствореної поліції. Поки закінчиться час для селфі за участю поліціянтів, мати з дитиною можуть збільшити коло безпритульних… Утім, схоже, це нікого з правоохоронців вже не хвилює.