Міського голову Балаклії підозрюють у державній зраді та колабораційній діяльності, повідомляє Офіс генерального прокурора 22 квітня.
Харківська обласна прокуратура заочно повідомила посадовцю про підозру за відповідними статтями Кримінального кодексу.
Правоохоронці не називають ім’я підозрюваного, але з відкритих джерел відомо, що в мером Балаклії в 2015 році обрали Івана Столбового, колишнього члена «Партії регіонів». У 2020 році був переобраний на цю посаду.
За даними слідства, під час окупації Балаклії міський голова погодився співпрацювати з російськими військами.
Читайте також: Депутату з Харківщини повідомили про підозру у держраді – голова ВЦА
«28 березня підозрюваний провів нараду керівництва Балаклійської міської ради, в ході якої агітував своїх заступників до лояльного ставлення як до окупаційних військ, так і до РФ в цілому. У цей же день він провів зібрання місцевих мешканців та повідомив про видачу «гуманітарної допомоги» військовими РФ, а також про те, що ним ведуться перемовини з керівництвом окупаційних військ щодо налагодження роботи комунальних служб у місті», – додають у прокуратурі.
Справу розслідує місцеве управління Служби безпеки України.
Сам Столбовий підозру публічно не коментував.
Читайте також: Депутат від «Слуги народу» Ковальов розповів, як та чому повернувся на окуповану Херсонщину
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив 28 березня, що мер Балаклії «пішов на співпрацю з окупантами».
Станом на 18 квітня ДБР вручило близько 40 підозр про державну зраду та колабораціонізм та відкрило за цими статтями 240 кримінальних проваджень.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 18 квітня ООН підтвердила загибель 2072 цивільних, у тому числі 169 дітей. Ще 2818 людей зазнали поранень.