Київські міні-ТЕЦ, збудовані на базі закупленого містом когенераційного обладнання, почнуть працювати як повноцінні елементи енергосистеми наприкінці зими — на початку весни.
Про це розповідає Резонанс
Що встановлено та як це працює
За результатами проведених закупівель місто придбало 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На основі цього устаткування вже споруджено п’ять міні-ТЕЦ, які обладнані додатковими системами захисту другого рівня та здатні одночасно виробляти електричну й теплову енергію.
Окремо в 2024 році в межах міжнародної гуманітарної допомоги до Києва надійшла й введена в експлуатацію когенераційна установка потужністю 1,5 МВт для забезпечення потреб одного з критичних підприємств ЖКГ. Крім того, у співпраці з Програмою розвитку ООН в Україні побудовано електростанцію на основі газової турбіни, а всі нові об’єкти інтегровані в міську інфраструктуру як додаткові джерела виробництва електроенергії.
«Київ виконав усі необхідні процедури закупівлі на Прозоро та придбав 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На сьогодні на базі цього устаткування збудовано 5-ть так званих міні-ТЕЦ. Вони є повноцінними об’єктами когенерації та оснащені усіма необхідними додатковими системами, зокрема елементами захисту 2-го рівня», – йдеться в листі.
Роль міні-ТЕЦ у забезпеченні критичної інфраструктури
Міські міні-ТЕЦ побудовано за принципом розподіленої когенерації, що дозволяє страхувати ключові об’єкти інфраструктури під час відключень електроенергії. Оскільки такі установки виробляють і тепло, і електроенергію, вони також виконують допоміжну роль у системі централізованого теплопостачання і можуть працювати автономно при необхідності.
Хоча потужність кожної станції менша за велику ТЕЦ, вони класифікуються як повноцінні теплоелектроцентралі та не входять до переліку мобільного енергорезерву міста, до якого належать генератори чи пересувні котельні. Наразі на об’єктах проводять завершальне експлуатаційне тестування, щоб у бойових умовах забезпечити максимальну ефективність і стійкість роботи. За повідомленнями столичної адміністрації, завершення тестів і вихід на планову роботу очікуються в лютому–березні.
У контексті нещодавніх масованих атак з боку росії на енергетичну інфраструктуру країни роль додаткових, розосереджених джерел енергії зростає. Після однієї з таких атак 24 січня в Києві залишилися без опалення понад 1 200 багатоповерхівок — більшість із них уже двічі відновлювали або намагалися відновити подачу тепла після попередніх ударів 9 і 20 січня.
Служба безпеки України кваліфікує удари росії по енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності; за даними відомства, від початку цьогорічного опалювального сезону зафіксовано щонайменше 256 повітряних атак рф на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.