Державі Україна та її безпековому сектору кинуто геостратегічний виклик.
Серед білого дня, в центральній частині столиці країни, відбувся теракт, в результаті якого загинув співробітник Головного управління розвідки міністерства оборони Максим Шаповал.
В березні цього року так само білим днем в центрі міста було вбито колишнього депутата Держдуми і вже громадянина України Дениса Вороненкова.
ВЕСТМІНСТЕРСЬКИЙ МІСТ, БУЛЬВАР ШЕВЧЕНКА….
В тому ж березні в Маріуполі вибухнув автомобіль, в якому перебував полковник СБУ Олександр Хараберюш.
Минулим літом був підірваний автомобіль, за кермом якого знаходився відомий журналіст Павло Шеремет.
Сьогодні ж був нанесений кіберудар по комп’ютерних мережах «Київенерго», «Укртелекому», «Ощадбанку», «Нової пошти» та низки інших компаній.
УКРАИНУ АТАКОВАЛ КОМПЬЮТЕРНЫЙ ВИРУС-ВЫМОГАТЕЛЬ. ЧТО ДЕЛАТЬ?
Не є секретом, що стилістично за всіма цими терактами стоїть путінський режим.
Очевидними вбачаються цілі кремлівських технологів, які координують створення атмосфери керованого хаосу в Україні і світі (це окрема тема).
Путін і його кліка намагаються довести українське суспільство до монопольного стану так званого «гібридного миру», характеристиками якого є атмосфера тотального страху, непевності в завтрашньому дні, зневіра у майбутньому тощо. Одночасно путінські сатрапи хочуть підірвати довіру до України як держави, для чого їм потрібно переконати світову громадськість у неспроможності України захистити своїх громадян, не кажучи вже про громадян інших країн.
Понад усе Кремль бажає підірвати та остаточно знищити українську державність, знищити непримиренний дух великих воїнів української нації.
Для України справою професійної гідності та честі є швидке і грамотне розслідування сьогоднішнього теракту. Задля того, щоб перебити путінську лінію на залякування українців, нам необхідно надати цій справі (як і всім попереднім, хоча б постфактум) максимальної публічності.
Морок боїться світла. Кремль боїться відвертості, щирості, відкритості (особливо, коли це стосується відносин між владою і суспільством), які досягаються публічністю.
Маємо говорити про всі факти, які стали відомі вітчизняним спецслужбам, називати всі прізвища тих, хто причетний до терактів. Особлива увага – замовникам. Деталі підготовки і проведення терористичних актів мають стати надбанням Міжнародного кримінального суду, який, сподіваюсь, розглядатиме справу проти Владіміра Путіна за злочини проти людства.
