Національне антикорупційне бюро України продовжує радувати трудовими успіхами. Ні, не ліквідацією корупційних схем найвищого рівня. І не обвинувальними вироками в справах щодо керівників міністерств чи відомств. НАБУ продовжує позасудові затримання громадян попри те, що це прямо заборонено Конституцією України та суперечить зобов’язанням держави перед Радою Європи, взятими Україною на себе в 1996 році.
Власне, позасудові затримання в тих країнах, які визнають юрисдикцію Європейського суду з прав людини, допускаються лише у виняткових випадках – коли людину, наприклад, застали безпосередньо на місці злочину або зразу після його вчинення й є вагомі підстави вважати, що злочин скоїла саме ця людина (на затриманого вказують очевидці, на тілі й одязі затриманого є сліди злочину, наприклад, плями крові, тощо). В усіх інших випадках позбавити людину волі може лише суд.
Але права людини та міжнародні зобов’язання України для НАБУ, як відомо, то порожній звук. Ось і 6 липня 2018 року відомство Ситника затримало топ-менеджера компанії «Трейд-Коммодіті» Володимира Гарькавого – у приміщенні НАБУ, куди Гарькавий прийшов на допит. Це скоєно в межах так званої справи «про розкрадання 149 млн доларів», яка була зареєстрована НАБУ в зв’язку з тим, що Міністерство оборони закупило паливо-мастильні матеріали не в друзів Ситника з компанії ОККО, а в цієї самої «Трейд-Коммодіті».
Це – вже четверте затримання по цій справі. У трьох попередніх випадках, коли в жовтні НАБУ незаконно затримувало заступника міністра оборони Ігоря Павловського, директора Департаменту державних закупівель і постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимира Гулевича та інвестора «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка, усі підозрювані були судом випущені на волю, а Павловський та Гулевич продовжують працювати в міністерстві.
ПОМИЛКА НАБУ ЦІНОЮ У ЧВЕРТЬ МІЛЬЯРДА
При цьому до сьогоднішнього дня НАБУ не вдалось довести навіть те, що подія злочину взагалі мала місце. Оскільки єдиним доказом вчиненого злочину була вимога Державної аудиторської служби України від 09.03.2017 №31-14/352, винесена на підставі перевірки, проведеної в Мінобороні. Цю вимогу Міністерство оборони України зразу ж оскаржило до суду – задовго до реєстрації кримінального провадження. Окружний адміністративний суд м.Києва рішенням від 14 березня 2018 року у справі №826/6926/17 повністю задовольнив позов Міністерства оборони України, визнав незаконним та скасував вимогу Держаудиту, якою, начебто, був встановлений факт переплати в ході придбання Міноборони пального у компанії «Трейд Коммодіті». Ось, будь ласка, рішення суду:
І хоча НАБУ це рішення зараз намагається оскаржити, виникає запитання – за яку суму, отриману від конкурентів «Тред Коммодіті», Ситник вдягнув на людей наручники, не дочекавшись остаточного судового рішення за позовом Міноборони до Держаудиту й, відтак, не маючи взагалі жодного доказу вчинення ними якогось злочину? Я, наприклад, чув, що в кишеню Артема Сергійовича за реєстрацію цього кримінального провадження надійшло 200 тис доларів. Але, напевно, це неправда – я все ніяк не можу повірити, що директор НАБУ продається настільки дешево.
САП ПРОИГРАЛА ОЧЕРЕДНОЙ СУД ПО ДЕЛУ О ХИЩЕНИЯХ ТОПЛИВА ДЛЯ АРМИИ
