Північноатлантичний альянс не скорочував підтримку Україні попри нещодавній корупційний скандал, в якому фігурують високопосадовці країни. Представники НАТО визнають, що подібні інциденти ускладнюють співпрацю з партнерами для держави, яка перебуває у стані війни.
Про це розповідає Резонанс
Механізми контролю НАТО у співпраці з Україною
Дипломати країн-членів альянсу наголошують, що для уникнення ризиків зловживань під час надання допомоги Києву діє сувора система контролю. Кожна країна, що підтримує Україну, застосовує власні запобіжники. Зокрема, під час замовлень у сфері оборонпрому, альянс самостійно розміщує замовлення, оплачує їх і лише після цього передає готову продукцію Україні. Це суттєво ускладнює можливості для корупції у процесі транзакцій.
Щоразу, коли ми надаємо підтримку Україні, у нас є дуже суворий механізм контролю… Коли ми робимо замовлення, замовляємо в українського оборонпрому, що ми робимо дедалі частіше, бо хочемо зміцнити оборонно-промислову базу України, ми розміщуємо замовлення самостійно, оплачуємо їх, а потім жертвуємо товар Україні. Тож це вже є запобіжним заходом: набагато складніше мати корупцію навколо цієї транзакції», – розповів дипломат однієї з держав альянсу.
Реакція на корупційний скандал та хід розслідування
Представники НАТО підкреслюють, що боротьба з корупцією в Україні триває. Один із дипломатів зазначив, що у його країні після нещодавніх подій посилилися заклики до проведення аудиту наданої Україні допомоги. Водночас він визнав позитивним сигналом те, що антикорупційні органи України виявляють активність у викритті зловживань навіть серед вищих посадовців. Інший представник альянсу підкреслив, що йому не відомо про жодні випадки скорочення західної підтримки через корупційні скандали.
10 листопада Національне антикорупційне бюро України повідомило про викриття злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» – йдеться про 10–15% від суми контрактів. У межах розслідування підозру оголошено вісьмом особам. Серед них, за даними розслідувачів, бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (фігурує під кодовим ім’ям «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), а також один з так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен»).
Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч, якого, за інформацією правоохоронців, було оголошено у розшук після виїзду з країни в ніч на 10 листопада, утримався від коментарів щодо ситуації. Рада національної безпеки і оборони запровадила санкції проти обох підозрюваних.