Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у першій половині 2025 року здійснило перевірку понад 1,5 тисячі декларацій українських посадовців. Аналіз результатів засвідчив масштабні порушення: у кожній третій перевіреній декларації виявлено свідомо неправдиві дані на мільйони гривень.
Про це розповідає Резонанс
Масштаби декларування та типові порушення
У січні-червні 2025 року посадовці подали 706 311 щорічних декларацій, що на 34% менше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, коли звітність охоплювала й попередні «воєнні» роки. Найбільшу активність декларанти проявили у березні – саме тоді надійшло понад 70% усіх документів, і кожна восьма декларація була згодом виправлена.
Від початку 2024-го до середини 2025-го НАЗК ініціювало 1534 повні перевірки декларацій, 78% з яких уже завершені. Вражає, що лише у 0,9% випадків порушень не зафіксовано.
Фінансові масштаби і кримінальна відповідальність
У 423 деклараціях, тобто у кожній третій з перевірених, виявлено ознаки навмисного подання недостовірних відомостей. Сумарна величина таких «неточностей» перевищила 5,8 мільярда гривень, а середній розмір неправдивих даних на одного декларанта становить понад 13,6 мільйона гривень. Такі випадки підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України.
«Ефективність розслідувань поки низька: у 2024 році відкрили 358 кримінальних проваджень і лише 6% дійшли до суду, цього року – 258 справ, з яких до суду дійшли лише 7%».
Додатково, у 13% перевірених декларацій зафіксовано недостовірні дані, що передбачають адміністративну відповідальність. У 2% – виявлено ознаки незаконного збагачення на сотні мільйонів гривень, а у 3% – необґрунтованість активів.
Експерти підкреслюють, що наразі в Україні чиновники можуть «помилятися» у деклараціях на суми до 302 тисяч гривень практично безкарно: за такі порушення передбачена лише дисциплінарна відповідальність.