25 березень 2024, Понеділок, 10:15

Не Романюком єдиним

27 Липня 2017г.
Смокович

Всеволод Розумовський, для Резонансу

Мабуть всі пам’ятають справу у  Європейському суді «Бочан проти України», де  ЄСПЛ назвав «грубим свавіллям» та «відмовою у правосудді» обґрунтування Верховним Судом України власного рішення від 14 березня 2008 року, яким було спотворено зміст рішення ЄСПЛ  2007 року у першій справі громадянки Марії Бочан проти України (Bochan v. Ukraine), що в кінцевому випадку призвело «до руйнування намагань заявниці домогтися розгляду у рамках передбаченої національним законодавством процедури касаційного типу її майнових вимог на підставі рішення Суду у попередній справі».

Ярослав Романюк, поки ще діючий Голова ВСУ, член Вищої ради правосуддя та кандидат до Верховного Суду був серед тих, хто постановив відповідну Ухвалу, прийняття якої стало підставою для висновків ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» щодо порушення пункту 1 статті 6 Європейської конвенції.

Однак вказана обставина зовсім не стала на заваді конкурсного добору, і  Ярослав Романюк, долаючи вето ГРД, вдало дійшов до фіналу.

Водночас, нещодавно набуло статусу остаточного рішення ЄСПЛ у справі «Кузьменко проти України» (заява № 49526/07).

До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на відсутність доступу до суду у зв’язку з відмовою національних суддів розглянути його скаргу на незаконний обшук квартири.

Крім цього, заявник скаржився за статтею 8 Конвенції окремо та у поєднанні зі статтею 13 Конвенції на незаконний обшук його квартири та відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку із цим.

Зокрема, Анатолій Кузьменко звернувся до районного суду із адміністративним позовом про визнання дій працівників міліції протиправними та стягнення моральної шкоди, пославшись на положення Кодексу адміністративного судочинства України. Районний суд відмовив у відкритті провадження зазначивши, що справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження дій слідчого проводиться в порядку кримінального судочинства. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України  ріщення районного суду було залишено без змін.

У справі «Кузьменко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення самої суті права на доступ заявника до суду і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на відмови національних судів розглядати позов заявника і подальше відсилання його до процедури, яка не була доступною та не забезпечувала швидкий та безпосередній розгляд позову заявника.

Хоча з часу звернення заявника до ЄСПЛ Кримінальний процесуальний кодекс було змінено, ситуація щодо доступу до суду з метою оскарження противоправних дій представників правоохоронних органів змін не зазнала. Попри декларування застосування принципу верховенства права, на практиці вказане не дії, і правоохоронці продовжують зловживати під час здійснення слідчих дій з огляду на неможливість їх оскарження.

Проте можливо після цього рішення ЄСПЛ, судова практика все ж почне змінюватись? Адже кримінальне процесуальне законодавство України має застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та здійснюватись з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Хто ж були ті судді, завдяки яким сама суть права на доступ заявника до суду була порушена? Прикметно, що серед них - кандидати до Верховного Суду та члени ВККС.

Так, у Вищому адміністративному суді України справу Анатолія Кузьменко розглядали: головуючий – суддя Смокович М.І., Весельська Т.Ф., Горбатюк С.А., Мироненко О.В., Чумаченко Т.А. (Ухвала від 13 травня 2009 року). Касаційна скарга була подана на рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року. Тобто з моменту постановлення рішення апеляційним судом до прийняття формальної ухвали ВАСУ, минуло два роки!!!

Про суддю Михайла Смоковича неодноразово писали як про майбутнього Голову Верховного Суду, якого лобіюють і АП, і так звані активісти.

Тетяна Весельська сьогодні - член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, входить до складу кваліфікаційної палати і отримує по 225 000 гривень заробітної плати щомісяця.

А чого досяг ти?