Кабінет Міністрів України розглядає кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду голови Державної авіаційної служби. Відповідне подання зробив віцепремʼєр Олексій Кулеба. Однак рішення щодо потенційного призначення Зелінського викликало занепокоєння експертів авіаційної галузі, які наголошують на низці суперечливих рішень, ухвалених ним під час попередньої роботи у відомстві.
Про це розповідає Резонанс
Суперечливі рішення та вплив на обороноздатність
У період з 2020 по 2025 роки Ігор Зелінський обіймав посаду заступника голови Державіаслужби. За цей час кількість літаків Іл-76 у державному реєстрі зменшилася із понад двадцяти до двох, які втратили льотну придатність. Експерти галузі пов’язують це зі свідомою політикою керівництва Державіаслужби, зокрема її тодішнього голови Олександра Більчука і його заступника Ігоря Зелінського. Внаслідок ухвалених рішень ці літаки було виключено з українського реєстру, після чого вони фактично перейшли під контроль російської федерації.
Також у цей період було створено низку регуляторних барʼєрів для використання Іл-76 в Україні, що, на думку фахівців, негативно вплинуло на обороноздатність держави. До червня 2023 року експлуатація Іл-76МД не вимагала додаткових бюрократичних процедур, проте саме тоді, коли Зелінський виконував обовʼязки голови, він підтвердив відсутність перешкод для їх використання в інтересах країни. Однак уже через пів року він змінив позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу для цих літаків. Унаслідок цього експлуатація Іл-76МД для військових, гуманітарних та евакуаційних місій була заблокована, а літаки простоювали, що спричинило додаткові витрати з бюджету.
Робота з підсанкційними компаніями та реакція урядовців
Після окупації Криму та початку війни на сході Україна запровадила санкції проти російського розробника «ПАТ Іл», що виробляє Іл-76. Утім, у червні 2022 року Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі документів підсанкційного підприємства, чим фактично дозволив використання рішень організації з країни-агресора. За оцінками експертів, це могло призвести до значних фінансових надходжень для російської сторони.
При цьому в Україні існують сертифіковані організації, здатні супроводжувати літаки Іл-76 без залучення компаній, підконтрольних росії. Експлуатанти літаків Іл-76 були поставлені перед вибором: співпрацювати з підсанкційними структурами чи відмовлятися від використання техніки.
Пояснюючи рішення щодо кандидатури Зелінського, Олексій Кулеба заявив, що питання є складним і комплексним. Остаточне рішення він переадресував Сергію Деркачу, заступнику міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, який відповідає за авіаційну політику.
Сьогодні Державіаслужба теж переживає дуже такий нелегкий період, оскільки дуже багато роботи досі є, але, звісно, при закритому небі це не дуже мотивує так само персонал, як і всіх. Тому ми сьогодні якраз пропрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення
Деркач також наголосив на важливості збереження цивільної авіації в Україні навіть в умовах закритого неба. Він підкреслив, що керівник Державіаслужби має працювати над забезпеченням функціонування аеропортів, ліцензуванням авіакомпаній та підтримкою галузі попри складну ситуацію.
Водночас, як наголошують представники авіаринку, саме Зелінський був причетний до рішень, які могли призвести до занепаду транспортної авіації в Україні. Деркач повідомив, що службове розслідування щодо голови Державіаслужби Олександра Більчука встановило його причетність до передачі супроводу ремонтної документації вертольотів компанії, повʼязаної з російським оборонно-промисловим комплексом, через що він був звільнений. Проте питання перевірки дій його заступника залишилося без відповіді.
Рішення щодо призначення Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби наразі перебуває на розгляді Кабінету Міністрів. Представники галузі закликають уряд та правоохоронні органи ретельно перевірити обґрунтованість такої кандидатури, з огляду на резонансні рішення, ухвалені під час його попередньої роботи у відомстві.