На тимчасово окупованих територіях України російська влада висуває до місцевих вчителів жорсткі вимоги щодо участі у пропагандистських заходах і виконання програм, нав’язаних окупаційною адміністрацією. За відмову педагоги можуть втратити премії, а іноді навіть залишитися без роботи.
Про це розповідає Резонанс
Системні затримки виплат та скорочення надбавок
За інформацією Центру національного спротиву, українські освітяни, які залишилися працювати на ТОТ, стикаються з постійними затримками зарплат. Надбавки скорочують або виплачують у вибірковому порядку, що створює невизначеність у доходах педагогів. Значна частина виплат безпосередньо залежить від готовності вчителів брати участь у заходах, які просуває окупаційна влада.
“Часто зарплата прив’язана до участі у пропагандистських заходах або виконання програм, які нав’язує окупаційна влада. Вчителі, які відмовляються, ризикують залишитися без премій або взагалі змушені звільнятися”, — йдеться в повідомленні.
Зростання цін та кадровий дефіцит у школах
В окупаційних адміністраціях такі дії пояснюють «вирівнюванням зарплат» та інтеграцією системи освіти у російські стандарти. Однак на практиці фінансова ситуація вчителів погіршується: різниця у зарплатах між школами навіть у межах одного населеного пункту може бути суттєвою, а інфляція та зростання цін на продукти та товари першої необхідності ще більше знижують рівень життя педагогів.
Аналітики наголошують, що нинішні проблеми є прямим наслідком системного недофінансування та байдужості окупаційної влади до потреб освітян. Публічні обіцянки реформ та заяви про «складну спадщину» лише маскують відсутність реальних дій з підтримки педагогів.
У результаті на ТОТ зростає кадровий дефіцит у школах. Професійні вчителі масово залишають роботу, а ті, хто залишається, змушені працювати в умовах постійної нестабільності та мінімальних гарантій.
За прогнозами Центру національного спротиву, без системних змін ситуація з виплатою зарплат і надалі погіршуватиметься, а освітня сфера на окупованих територіях остаточно перетвориться з суспільного блага на інструмент тиску та виживання.