Уповноважена президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова повідомила, що процес ухвалення законопроєкту про військового омбудсмана у Верховній Раді гальмується через велику кількість поданих поправок, які, на її думку, є неконструктивними.
Про це розповідає Резонанс
Масштаб «правкового спаму» у парламенті
За словами Решетилової, до другого читання законопроєкту подано 899 поправок, що значно ускладнює розгляд документа. Вона наголосила, що більшість пропозицій не мають реального сенсу і були внесені всіма політичними силами парламенту. Особливо активно свої поправки відстоюють депутати від фракцій «Європейська солідарність» та «Батьківщина», які відмовляються їх відкликати навіть після детального опрацювання.
«Ми потрапили під так званий правковий спам, коли депутати внесли правки, більшість з яких абсолютно неконструктивні і не мають сенсу», — сказала Решетилова.
Політичний підтекст та реакція опозиції
На думку військової омбудсманки, причиною такої поведінки опозиційних депутатів є побоювання щодо можливого розширення повноважень глави держави. Вона зазначила, що неодноразово пояснювала парламентарям — президент і так вже має відповідні повноваження, які не передбачають додаткового розширення через цей законопроєкт.
Нагадаємо, 3 червня Верховна Рада підтримала цей законопроєкт у першому читанні. Документ має на меті створення інституту військового омбудсмана, який захищатиме права військовослужбовців і їхніх родин на законодавчому рівні.
Ольга Решетилова була призначена на свою посаду президентом Володимиром Зеленським 30 грудня 2024 року. Того ж дня вона отримала доручення розробити відповідний законопроєкт. Вже з 1 січня Решетилова почала отримувати численні скарги від військовослужбовців, на які, за її словами, необхідно оперативно реагувати, що лише підкреслює актуальність та необхідність якнайшвидшого прийняття закону про військового омбудсмана.