Військова омбудсменка Ольга Решетилова розкритикувала підхід української поліції до питань мобілізації, наголосивши на необхідності чіткого розмежування обов’язків між правоохоронцями та військовими. Вона підкреслила, що лише поліція має законне право здійснювати адміністративне затримання військовозобов’язаних, а не співробітники територіальних центрів комплектування (ТЦК).
Про це розповідає Резонанс
Роль поліції у процесі мобілізації
За словами Решетилової, процедура затримання військовозобов’язаних належить до компетенції Національної поліції. Поліцейські складають протокол, повідомляють про можливість отримання безоплатної правової допомоги, а призначені державою адвокати надають юридичні консультації затриманим. Військова омбудсменка нагадала, що чинне законодавство було розроблено спільно з громадянським суспільством, і в цій системі координат ТЦК не мають повноважень щодо затримання чи доставлення осіб, оскільки не входять у відповідне правове поле.
«Якщо ми говоримо про адміністративне затримання, то це функція Національної поліції, яка складає протокол, яка повідомляє про безоплатну правову допомогу і уповноважені державою адвокати виїжджають, надають правову допомогу, консультують військовозобов’язаного, які знаходиться в статусі адмінзатриманого», – сказала Решетилова.
Розслідування інциденту у Львові
Коментуючи трагічний випадок у Львові, де під час перевірки документів стався конфлікт між львів’янином та військовослужбовцями ТЦК, Решетилова зазначила, що вважає необхідним підвищення відповідальності поліції в подібних ситуаціях. Вона зауважила, що поліція часто уникає виконання своїх прямих обов’язків, перекладаючи відповідальність на військових.
За даними правоохоронців, ввечері 3 грудня під час перевірки документів між 30-річним мешканцем Львова та військовослужбовцями ТЦК стався конфлікт, у ході якого чоловік завдав ножового поранення в ногу ветерану АТО Юрію Бондаренку. Внаслідок отриманих травм Бондаренко помер у лікарні наступного ранку.
Франківський районний суд Львова 5 грудня обрав Григорієві Кедруку, підозрюваному у нападі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права на заставу. Під час судового засідання Кедрук заявив, що мало пам’ятає події того вечора, але визнав, що ніж належить йому. На питання слідчого про застосування ножа він відповів: «Судячи з того, що в мене порізані пальці, і того, що ви кажете, то, мабуть, застосовував».
Справу кваліфіковано за статтею про умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зв’язку з виконанням службових обов’язків, що призвело до смерті потерпілого.