18 червень 2024, Вівторок, 17:12

Оптимізація установ виконання покарань – процес болючий, але дозволяє ефективніше використовувати наявні ресурси, – Висоцька

25 Листопада 2020г.
57a4c1538edab3ee5238aba5becadd77 630 0 0

Серед персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України люди хворіють на коронавірус, штатні працівники медичних закладів, які перебувають безпосередньо в установах, — також. Серед засуджених та ув'язнених випадки зараження COVID-19 є, але такої великої загрози, як це очікувалось, немає. Втім, деяких превентивних заходів, з огляду на загальноукраїнську статистику зараження, довелося вжити. Так, в установах виконання покарань досі заборонені довгострокові побачення, що викликає найбільше незадоволення серед родичів та близьких ув’язнених. Про це розповіла заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька в інтерв’ю виданню «Юридична газета».

«Короткострокові побачення зі всіма заходами безпеки ми нещодавно дозволили. Довгострокові – заборонені, але алгоритм їх введення розроблений та нормативно узгоджується, як зміни до відповідної постанови КМУ. Тобто, механізм уже готовий, але він критикується. Ми пропонуємо зробити побачення з попередніми ПЛР-тестами для близьких, родичів та засуджених, до яких вони навідуються. Ми хочемо, щоб вони оплатили цей тест і для засудженого, і ми його зробимо за два тижні після побачення. Ми маємо бути впевнені, що після повернення з побачення людина не принесе хворобу до решти засуджених», – повідомила Олена Висоцька.

Щодо амністії для близько 1000 засуджених, про яку йшлося ще навесні, заступниця Міністра зазначила, що цей порядок було прописано так, щоб були амністовані найбільш уразливі групи (жінки, люди похилого віку). Пов'язано це із COVID-19. «Людей визначених категорій, яким залишилася третина або менше строку, можна амністувати за цим рішенням. Строк, що залишився, їм нічого не додасть у розумінні того, що вони скоїли, але держава тим самим може виявити до них гуманність. Наразі відповідне рішення виключно за Верховною Радою», – говорить Олена Висоцька.

Щодо питання реформування інфраструктури пенітенціарної системи, заступниця очільника Мін’юсту говорить: якщо держава прагне побудувати сучасні європейські СІЗО в усіх обласних центрах, треба зрозуміти, що в них сидять люди, вина яких ще не доведена, і вони заслуговують того, щоб перебувати у нормальних умовах. Зробити це можна за рахунок тих активів, які наразі стоять без діла, на утримання яких витрачаються державні кошти. Наприклад, на установи із наповненням менше 50% видатки йдуть із розрахунку на 100%: персонал, податки, комунальні платежі тощо. Крім того, часто надходять скарги від прокуратури, офісу уповноваженого з прав людини, родичів, правозахисників, що люди утримуються в установах в нелюдських умовах. Нові ж об'єкти не будуть потребувати таких капіталовкладень і поточних ремонтів. До того ж, вони будуть більш енергоефективні, що дозволить заощаджувати і на поточних видатках.

«Протягом цього року ми закрили 12 установ, і хоча б за рахунок цього можемо підняти заробітну плату наймолодшому персоналу на 1200–1400 грн. І ми зробили це без допомоги Мінфіну, без додаткових збільшень бюджету, а за рахунок оптимізації й економії. Виключно за рахунок своїх активів. Оптимізація — болючий та складний процес, але він дозволяє ефективному менеджеру використовувати наявні ресурси для досягнення найкращого результату», – наголошує Олена Висоцька.

Разом із тим, за її словами, наразі мова навіть не йде про приватні в'язниці в Україні, адже відбування покарання має були однаковим для всіх, хто порушив закон. «Коли ми говорили про приватні установи, то мали на увазі виключно СІЗО. І наш проєкт з платними камерами в них довів, що попит на це є. Тут у держави насправді два шляхи. Перший — довгий: вкластись у нормальну інфраструктуру і поступово за рахунок платної послуги компенсувати свої інвестиції. Другий — залучити бізнес і говорити про приватні СІЗО (до речі, на дуже складних, ще не визначених законодавчих умовах)», – розповідає заступниця Міністра.

Щодо застосування в системі альтернативних видів покарання, Олена Висоцька наголошує, що паралельно із законодавчими новаціями варто відверто говорити із суспільством. Чесно визнавати, що ті тюрми, які зараз є, не виправляють людину, а часто-густо навпаки. Тюрма, якою ми її зараз знаємо, стала павутинням, пірамідою для подальшого росту злочинності у державі. Але ж досі вона бачила своє завдання тільки в охороні цієї тюрми.

«Пробацію необхідно максимально розвивати для того, щоб забрати з в'язниць людей, які хочуть жити нормально. І суспільство має дати їм такий шанс. А зараз воно налаштоване виключно на покарання людини, а не на її виправлення, на певну помсту. Коли в Україні зменшиться кількість тюремного населення (не тому, що ми їх повипускаємо, а через пробацію), ми будемо менше витрачати на утримання цієї системи», – зазначила заступниця Міністра юстиції.

Наразі в установах виконання покарань України перебуває 30 тисяч засуджених до позбавлення волі. Під пробаційним наглядом – 60 тисяч осіб.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram