Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка містить заклик до російської федерації негайно звільнити 26 українських журналістів, що залишаються у полоні. Особливий акцент у документі зроблено на ситуації у тимчасово окупованому Криму та систематичному переслідуванні незалежних медіа.
Про це розповідає Резонанс
ПАРЄ вперше визнала громадянських журналістів у Криму
У цьому рішенні вперше на офіційному рівні використано термін «громадянські журналісти», підкреслюючи, що ці люди – переважно кримськотатарські активісти й родичі політв’язнених – щодня ризикують свободою та життям, висвітлюючи події в умовах окупації. Значна частина з них змушена залишатися анонімними через постійну загрозу переслідувань з боку російських силових структур.
Документ також містить офіційне підтвердження того, що з 24 лютого 2022 року росія вчинила понад 800 злочинів проти журналістів, включаючи вбивство 108 представників медіа.
Заклики до росії, держав-членів Ради Європи та нова церемонія пам’яті
ПАРЄ вимагає від російської федерації припинити тортури, вбивства й переслідування журналістів, наголошуючи, що ця практика розпочалася з окупації Криму й з 2022 року поширилася на інші тимчасово окуповані території.
«Ця резолюція – не лише про журналістів. Це про демократію. Бо там, де немає свободи для журналістів, немає свободи для людей», – підкреслила авторка резолюції Євгенія Кравчук.
Окрім вимоги звільнити полонених журналістів, Асамблея закликала росію надати інформацію про їхнє місцеперебування та стан здоров’я, а також допустити до них представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Держави-члени Ради Європи отримали рекомендацію підтримати міжнародні механізми відповідальності, зокрема створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії, а також посилити санкційний тиск на всіх причетних до злочинів проти журналістів.
ПАРЄ започаткувала щорічну церемонію пам’яті «Victory for Victoria» («Перемога для Вікторії»), яка носить ім’я української журналістки Вікторії Рощиної, загиблої у російському полоні.
На засіданні були присутні журналіст проекту Крим.Реалії Владислав Єсипенко та кореспондент УНІАН Дмитро Хилюк, яких раніше вдалося повернути з полону. Владислав Єсипенко займався висвітленням соціальних і екологічних питань у Криму, проводив репортажі та вуличні опитування. 10 березня 2021 року його затримали представники ФСБ рф за звинуваченням у співпраці з українськими спецслужбами та зберіганні саморобного вибухового пристрою.
У 2022 році підконтрольний росії суд у Криму засудив Єсипенка до п’яти років позбавлення волі та штрафу у 110 тисяч рублів, хоча прокуратура вимагала 11 років ув’язнення. На суді журналіст заявляв про катування електричним струмом з боку російських силовиків із метою вибити зізнання. Після більш ніж чотирьох років у російському ув’язненні 20 червня Єсипенко був звільнений і залишив окупований Крим.