» Перетворюємо Мін’юст у центр формування правової політики, – Малюська

16 май 2021, Воскресенье, 22:04

Перетворюємо Мін’юст у центр формування правової політики, – Малюська

23 февраля 2021г.
20200214120711-1293

22 лютого за результатами проведеного в 2020 році моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів, відбулася презентація Моніторингового звіту Мін'юсту.

Про це повідомляє Резонанс 23 лютого із посиланням на Укрінформ.

«Моніторинговий звіт – це приклад того, як вдосконалюється принцип роботи Міністерства. Раніше типовим стандартом поведінки було отримання доручень чи то від Прем’єр-міністра, чи то указу Президента, чи то з ініціативи Міністра – і лише після цього службовці Мін’юсту починали роботу з напрацювань відповідних законодавчих змін у цьому напрямі. Зараз же в Україні впроваджуються нові підходи до планування роботи. Моніторинговий звіт дає змогу оцінити, як впроваджується законодавство в тій чи іншій сфері, як відбувається практика його застосування. В результаті такого аналізу і визначається, які зміни варто внести в законодавство», – зазначив під час заходу Міністр юстиції Денис Малюська.

«Законодавство України не є бездоганним, має місце двозначність тлумачення його норм. Але ідеального законодавства, мабуть, немає в жодній країні. Тож, наше завдання наразі – вжити максимум заходів для того, щоб розвивати законодавство системно, щоб суд підтримав законодавця у тлумаченні закону, а законодавець – вчасно реагував на сигнали з боку судової системи, коли вони не можуть привести застосування закону до єдиної практики. У зв’язку з цим, ми вітаємо ідею Мін’юсту створити на його основі центр формування правової політики», – наголосила Голова Верховного Суду України Валентина Данішевська.

«В Україні наразі прийнято більше 1 млн законів! 90% проєктів нормативно-правових актів, які надходять на розгляд Верховної Ради, це проєкти змін до законів. Усе це свідчить про відсутність системного підходу до нормативно-правового регулювання правовідносин. Таку ситуацію слід однозначно виправляти. Саме тому мною уже розроблено законопроєкт, який врегульовуватиме систему підготовки законів. Разом з цим, практика розвинених країн свідчить, що основним суб’єктом законодавчої ініціативи є уряд. Саме уряд уповноважений на проведення державної правової політики, відповідно до статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України». З огляду на зазначене, запровадження в Міністерстві юстиції системного підходу до розробки нормативно-правових актів на основі моніторингу – хороше і правильне рішення», – відзначив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

«Ідеальна модель розробки нормативно-правових актів, виходячи з системного аналізу діючого законодавства, виглядає наступним чином: а) моніторинг, тобто: 1) пошук проблем правового регулювання, які необхідно вирішити; 2) ґрунтовний аналіз виявлених проблем шляхом аналізу міжнародного досвіду, статистичних даних, судової практики та наукових матеріалів, проведення опитування та консультацій; 3) вибір оптимального варіанту вирішення проблеми; б) розробка на підставі моніторингу проєкту нормативно-правового акту. Слідуючи саме такій схемі, 19 концепцій вирішення виявлених у результаті моніторингу проблем було враховано при розробці плану роботи Міністерства юстиції на 2021 рік, і в подальшому вони перетворяться на проекти відповідних нормативно-правових актів. Саме так ми в подальшому плануємо здійснювати формування правової політики у сферах регулювання, за які відповідає Директорат», – пояснив директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник.

Першим в рамках моніторингового звіту було презентовано блок «Судоустрій та судочинство». Учасники заходу обговорили 11 проблем у цій сфері, визначених на основі аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів:

- необхідність удосконалення окремих положень процесуального законодавства в частині електронних доказів та доказування;

- удосконалення окремих положень процесуального законодавства в частині інституту спрощеного судового провадження;

- колізійні норми та розбіжності в Законі України «Про судовий збір» та інших нормативно-правових актах;

- неоднозначне трактування переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору;

- відсутність чітких та однозначних правил розмежування різних юрисдикцій;

- відсутність чітких та однозначних критеріїв процесуальних фільтрів для касаційного оскарження;

- неврегульованість питання переходу на попередню стадію розгляду справи;

- відсутність критеріїв віднесення позову до завідомо безпідставного чи такого, який має очевидно штучний характер;

- проблема порядку перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами;

- недосконале правове регулювання інституту врегулювання спору за участю судді;

- проблемні питання правового регулювання процедури примирення в межах судового процесу.

Також було презентовано моніторинговий звіт по блоку «Кримінальна юстиція». У цій сфері було визначено 7 проблемних питань, які потребують вирішення:

- зловживання процесуальними правами в межах кримінального провадження;

- письмове провадження в межах кримінального судочинства як основна процесуальна форма вирішення окремих питань;

- необхідність запровадження додаткових касаційних кримінальних фільтрів та оптимізації окремих повноважень суду касаційної інстанції;

- надмірний обсяг навантаження слідчого судді;

- неефективність передбачених чинним законодавством способів захисту прав скаржника на етапі досудового розслідування;

- недостатній обсяг процесуальних прав потерпілого;

- необхідність вдосконалення правового регулювання угоди про примирення як елементу відновного правосуддя.

Загалом презентація Моніторингового звіту відбуватиметься упродовж тижня з 22 до 26 лютого.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram