У Києві закрили нелегальний навчальний заклад, що діяв при монастирі Української православної церкви московського патріархату «Голосіївська пустинь» і проводив заняття російською мовою за радянськими підручниками. Інформація про припинення роботи підпільної школи з’явилася після перевірок, які виявили відхилення від державних освітніх стандартів.
Про це розповідає Резонанс
Організація та програма занять
Заклад працював у форматі «сімейного клубу», проте фактично забезпечував повноцінний навчальний процес з розкладом і навчальним днем. У ньому навчалося понад 60 дітей із 1-го по 9-й клас, викладання велося 16 вчителями. Учні цитували Єсеніна, співали російські пісні, дивилися російські фільми та “поважали Росію”. Навчальні матеріали датувалися 1960-ми роками та були надруковані російською мовою.
Організатори відверто заявляли, що не застосовують стандарти Міністерства освіти і науки України, аргументуючи це тим, що нібито такі стандарти «обмежують свободу громадян». Формально діти були зараховані до приватного закладу освіти в Хотянівці за межами Києва, який у своїй документації декларує навчання українською мовою, але навчання здійснювалося на території Голосіївського монастиря. Плануються відповідні перевірки цього суб’єкта господарювання.
Порушення ліцензійних вимог і методика роботи
Заклад працював без ліцензії й фактично виконував функції школи, попри оформлення як «сімейного клубу». У приміщенні проводили регулярні уроки з повним навчальним навантаженням. Так звана директорка школи публічно заявила, що діти більше не отримуватимуть той “освітній продукт”, який, на її думку, був корисним.
“Кожен оприлюднений факт у цій історії є вкрай тривожним: від використання недержавної мови в освітньому процесі до глорифікації держави-агресора, застосування забороненої символіки та навчання за підручниками 1960-х років, надрукованими російською мовою”, – зазначив Спірідонов.
Виявлені практики підпадають під ризики, пов’язані з використанням забороненої символіки та глорифікацією держави-агресора, а також свідчать про відсутність належного контролю з боку освітніх органів. Факти прихованого навчання з використанням недержавної мови в освітньому процесі розглядаються як підстава для проведення додаткових перевірок і правових заходів щодо організаторів.
Оскільки діяльність проводилася в релігійному закладі, перевірки також мають встановити, чи використовувався простір монастиря для систематичного навчання без відповідних дозволів і гарантій дотримання державних освітніх стандартів. Виявлені порушення та кількість залучених учнів і педагогів свідчать про масштабність роботи підпільного закладу.