Після зміни Регламенту банківський закон можуть визнати неконституційним - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

28 апрель 2020, Вторник, 14:16

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Після зміни Регламенту банківський закон можуть визнати неконституційним

16 апреля 2020г.
0

Закон про землю парламент розглядав майже 2 місяці. Після такого досвіду, дізнавшись про 16 тис. правок до антиколомойського закону, монобільшість, подумала і швиденько винесли на позачергове засідання та ухвалили зміни до Регламенту.

Він не дасть опозиції можливості перешкоджати рішенням, які декому треба швидко ухвалити. Але водночас нові зміни стануть підставою для визнання банківського закону неконституційним.

Що передбачає закон №1043?

Передбачається особливий порядок розгляду законопроектів (крім проектів кодексів та законопроектів, що розглядаються за спеціальною процедурою). Йдеться про проекти, до яких під час їх підготовки до ІІ читання подали у п’ять разів або більше поправок, ніж кількість статей проекту чи кількість пунктів проекту, але не менше як 500 пропозицій.

Особлива процедура коштуватиме 150 підписів

Розглядати законопроект у ІІ читанні за особливою процедурою можна буде лише тоді, якщо 150 народних депутатів підпишуть таку ініціативу і більшість у парламенті підтримають її своїми голосами.

Ми всі розуміємо, що ні «Батьківщина», ні ЄС не зможуть добитися особливої процедури законопроекту. Оскільки опозиції буде складно, як отримати 150 підписів, так і потім ще 226 голосів в парламенті знайти. Фактично зробити це зможе лише більшість у парламенті. Як бачимо, хтось продовжує писати закони під себе.

Ліміт – 5 поправок

Кожна депутатська фракція (група) відтепер має визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, які не врахував головний комітет і на яких вона наполягає. У кожного позафракційного депутата ліміт - не більше однієї неврахованої пропозиції.

Тобто, як раніше, відстояти всі свої пропозиції та зауваження вже не вдасться. Така собі «свобода слова» в умовах, коли більшість вирішує все.

Величезна небезпека цієї зміни полягає в тому, що взагалі жодну поправку депутата можуть не розглянуть. Якщо він, наприклад, подав 10 пропозицій і всі вони для нього важливі, то це не означає, що так будуть думати у фракції. Вона може подати лише декілька його правок, а той зовсім жодної не подати.

Можуть розглянути, а можуть і ні

Як було раніше: йде пленарне засідання і на ньому обговорюють поправки та пропозиції, які врахував комітет або не врахував. У депутата є можливість вплинути на рішення депутатів і переграти рішення комітету. Тут, як то кажуть, практикуй Риторику Арістотеля. У результаті – Рада своїм голосуванням погоджується з правкою або ні.

А тепер, окрім того, що всі правки депутата можуть не розглянути взагалі, навіть ті п’ять чи одну, що вдалося боєм та наполегливістю вивести в зал, можуть проголосувати, а можуть і ні. У законопроекті цей момент чітко прописаний – з «можливим» голосуванням.

Без порушення Конституції ніяк

Взагалі запропоновані зміни порушують конституційне право законодавчої ініціативи народних депутатів. У Конституції чітко закріплено право депутата не лише реєструвати законопроекти. У депутатів є право подавати пропозиції та поправки і вони мають бути «почуті», тобто розглянуті на пленарному засіданні ВРУ.

Про це власне йдеться у рішенні КСУ від 28.02.2018 № 1-1/2018. Так, Суд зазначає: «право законодавчої ініціативи, передбачене у статті 93 Конституції України, безпосередньо кореспондується з конституційним обов’язком парламенту розглянути внесені проекти законів, пропозиції до них, а також прийняти чи відхилити їх шляхом особистого голосування народних депутатів України.

Процедура ухвалення проектів законів відповідно до частин другої, третьої статті 84 Конституції України безпосередньо пов’язана з обов’язком народних депутатів України особисто брати участь у голосуванні щодо законопроектів та пропозицій до них, внесених на розгляд ВРУ».

У цьому рішенні Суд з’ясував, що, наприклад, під час розгляду у ІІ читанні ЗУ «Про засади державної мовної політики», не були поставлені на голосування відхилені пропозиції і поправки до цього проекту. І це вже - порушення конституційної процедури розгляду законопроекту, а тому суд визнав цей закон неконституційним. Те саме чекає і на закон про Регламент.

Банківський закон стане незаконним

За цими змінами Регламенту розгляд банківського законопроекту буде незаконним. Чому? Тому що цей проект приймався і правки до нього вносились, коли були чинні норми Регламенту - про розгляд всіх правок і пропозицій у сесійні залі. Зворотної дії в часі закон немає, а в перехідних положеннях депутати не визначили, що норми закону про зміни поширюватимуться на розгляд законопроектів, які готуються до другого читання.

Наприклад, якщо вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу, то в перехідних положеннях визначають правила, за якими мають бути завершені вже прийняті до розгляду кримінальні провадження. Така конкретизація робиться через те, що відповідно до Конституції, в Україні діє принцип верховенства права, однією із ознак якого є принцип правової визначеності.

Натомість депутати, приймаючи зміни до Регламенту в турборежимі, не передбачили порядку розгляду у другому читанні законопроектів, які були прийняті за основу до дати його прийняття. І цим вони порушили принцип верховенства права. Таким чином, розгляд банківського закону за новими правилами Регламенту може стати ще однією підставою для визнання банківського закону неконституційним.

Як покращити роботу парламенту?

Як бачимо, нові зміни зводять нанівець можливість впливу опозиційних сил на законотворчий процес. Ясна річ, з «поправочним спамом» треба боротися, але не такими методами, коли зміни вносяться на позачергове під певні закони (маю на увазі 16 тис. правок до антиколомойського закону). Тут потрібен комплексний підхід.

Взагалі, як покращити роботу парламенту? Про це вже говорили учасники зустрічі у форматі «Діалогу Жана Моне» як європейського інструмента реформування нашого парламенту. Головне, у чому погоджуються європейці, - для напрацювання якісного закону має бути достатньо часу. А ми нині гонимося за кількістю, а не за якістю. І це підтверджує те, що після ухваленого сьогодні закону, вже обговорюють наступні зміни до нього щодо встановлення строків його дії.

Гадаю нам варто, як і пропонували європейські колеги, переглянути положення Регламенту, щоб гарантувати достатню кількість часу для розгляду законопроектів комітетами. Усі правки та пропозиції мають бути обговорені та по ним мають дати чітке рішення. Інакше – ми позбавляємо депутатів впливу на зміни в Україні.

Володимир Пилипенко Представник України у Венеціанській комісії (2013-2017 рр), народний депутат України VI-VII скликань, директор Українського центру суспільно-правових досліджень.