Міністри внутрішніх справ семи північних європейських країн виступили з ініціативою щодо запровадження повної заборони на видачу шенгенських віз військовослужбовцям рф та представникам інших збройних формувань, які брали участь у війні проти України.
Про це розповідає Резонанс
Зустріч у Таллінні: фокус на безпеку зовнішніх кордонів ЄС
19 червня у Таллінні відбулася зустріч міністрів внутрішніх справ Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії, Норвегії, Швеції та Польщі. Захід відвідали також єврокомісар з внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер та представник агентства ЄС Frontex. Головна тема — спільна оцінка ситуації на зовнішніх кордонах ЄС і загроз, пов’язаних із гібридними операціями, зокрема фізичними актами саботажу, що впливають на стабільність і демократичні цінності європейських країн.
Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро підкреслив, що в Європі зараз перебувають сотні тисяч громадян рф, які брали участь у бойових діях проти України, і це становить серйозну небезпеку для безпеки ЄС. Міністри одностайно погодилися, що особи, які воювали проти незалежної європейської держави, не повинні мати змоги вільно подорожувати у межах Шенгенської зони. Обмеження мають залишатися чинними навіть після завершення війни.
«Є сотні тисяч громадян Росії, які воювали проти незалежної європейської держави, і ми маємо зайняти чітку позицію: ці люди не повинні мати можливості вільно пересуватись у Шенгенській зоні — ми не будемо видавати їм дозволи на проживання чи візи, адже ця група, яка вбивала і нищила, становить серйозну загрозу для нашої безпеки».
Практично всі країни, що брали участь у зустрічі, окрім Швеції, мають спільний кордон з рф, що підсилює значення спільних рішень у сфері прикордонної безпеки.
Спільна заява: довгострокова загроза з боку рф і Білорусі
У поширеній заяві міністри наголосили, що війна рф проти України триває четвертий рік, а підтримка цієї агресії з боку білорусі лише посилює довгострокову системну загрозу для Європи. Країни підтвердили непохитну підтримку України та її боротьби за суверенітет і територіальну цілісність.
Міністри внутрішніх справ визначили, що навіть після потенційного припинення повномасштабних бойових дій, ризики для безпеки залишатимуться. Саме тому держави-члени ЄС мають вжити всіх заходів, щоб не допустити вільного пересування та отримання дозволів на проживання особами, які служили у підконтрольних кремлю збройних формуваннях.
Зазначається також про необхідність активізувати співпрацю в обміні інформацією, спільних діях і протидії штучно створеним міграційним кризам. Особливу увагу рекомендується приділити розбудові сучасної прикордонної інфраструктури, включаючи системи протидії дронам, що є новим викликом для європейської безпеки.
«Ми маємо зміцнити внутрішню безпеку, підвищити стійкість до гібридних загроз, захистити критичну інфраструктуру та знешкодити мережі тероризму, екстремізму і організованої злочинності. ЄС, НАТО та Шенген утворюють спільний безпековий простір, захист якого потребує єдності та посиленої співпраці. Міцні зовнішні кордони — це наша стіна свободи».
NB8++: спільна боротьба з “тіньовим флотом” росії
У той же день країни формату NB8++ (Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди, Польща та Велика Британія) оприлюднили спільну заяву щодо необхідності скоординованих дій проти “тіньового флоту” рф. Зокрема, було висловлено занепокоєння щодо суден без належного прапора, відповідальність за які не несе жодна держава.
«Якщо судна в Балтійському та Північному морях не йдуть під чинним прапором, ми вживатимемо відповідних заходів у межах міжнародного права», — йдеться в заяві.
Очікується, що країни розроблять спільні інструкції для боротьби з “тіньовим флотом” і посилять координацію у цьому напрямку, щоб запобігти зловживанням на морях та посилити безпеку регіону.