Мушу констатувати: у країні формується система перешкоджання діяльності підприємств, що займаються створенням та модернізацією зразків озброєнь та техніки для Збройних сил та інших силових відомств. Чергова історія з цієї серії – після холдингу KM Core з компанію UA:RРA; блокування роботи Інженерної групи «Арей» (колишня ІГ «Азов»), що триває і донині, – обшуки на державному підприємстві «Науковий центр точного машинобудування», яким опікується Національне космічне агентство, а також на квартирі та дачі його нинішнього керівника, доктора технічних наук Олександра Селюкова.
Підприємство та його керівництво нині відповідає за реалізацію близько двох десятків проектів, які виконуються в інтересах декількох українських силових відомств та установ, серед яких - Міноборони, Сили спеціальних операцій, МВС, розвідувальні структури. Олександр Селюков переконаний, що кримінальна справа сформована надумано, і має на меті зовсім не податкові цілі.
Про факт втручання у діяльність «Наукового центру точного машинобудування» вже повідомлено листами Секретаря Ради національної безпеки та оборони України, а також силових міністрів, голів та начальників служб, в інтересах яких проводяться роботи фахівцями ДП «НЦТМ».
Об’єкт атаки
ДП «Науковий центр точного машинобудування» було утворено у 2000 р. і відтоді по липень 2015 р. його очолював Олександр Селюков. У проміжок з 2015 р. по середину 2016 р. підприємством встигли покерувати аж три директори, призначені Національним космічним агентством. Проте одразу після повернення Олександра Селюкова у вересні 2016 р. на посаду ДП «НЦТМ» діяльність підприємства була заблокована у справі, яка ініційована податковою міліцією Дарницького району міста Києва.
19 жовтня 2016 р. Дарницький районний суд Києва ухвалив рішення провести обшук за адресою підприємства «з метою відшукання та вилучення документів, що мають ознаки злочину». Підставою видачі судом ухвали на обшук було відкриття від 12.07.2016 р. кримінального провадження №32016100020000038 проти ДП «Науковий центр точного машинобудування».
У посиланні на це провадження в ухвалі суду стверджувалось: «встановлено, що ДП «Науковий центр точного машинобудування» протягом 2014-2016 р. сформувало податковий кредит шляхом придбання запчастин, деталей та агрегатів до військової техніки від підприємств з ознаками фіктивності» (далі – вказуються три такі підприємства).
Також у цьому контексті суд посилався на Дослідження № 229/16-00/25746864 від 15 серпня 2016 р.
Поясню: дослідження – це документ Державної фіскальної служби, такий собі аналітичний звіт з висновками щодо оцінки ситуації про підприємства, які охоплює справа, рух коштів по рахункам на підставі угод та інше.
Показово, що у цьому Дослідженні ситуація з ДП «Науковий центр точного машинобудування» оцінювалась з застосуванням слів «можливо», «ймовірно», і , насамкінець, «у разі отримання документів, які доповнюють дані матеріалів, що використані для проведення аналізу, висновки можуть бути переглянуті». Також на день відкриття кримінального провадження проти керівництва держпідприємства не було ані вироків проти посадових осіб контрагентів, з якими працювало ДП «НЦТМ», ані судових рішень про визнання цих угод недійсними. Ба більше – всі послуги та товари від контрагентів ДП «НЦТМ» отримало у повному обсязі. Але все це не вплинуло на рішення Дарницького суду.
Масові акції
На підставі рішення суду обшуки були проведені не лише за адресою розташування підприємства, як зазначено в ухвалі, а ще по трьом іншим місцям. А саме – у квартирі Селюкова, на його дачі, а також у квартирі батьків Селюкова.
Після цих подій у розмові зі мною Олександр Селюков пояснював: «Це відбувалось приблизно так. Дев’ятого листопада цього року на усі чотири адреси, в тому числі і до мене на дачу, приїхали по декілька джипів. Напевно так у тридцяти роки приїздили беріївські «воронки». Це десь по 15 чоловік на кожну адресу. Звісно, вдома дружина та діти були перелякані такою несподіванкою. Серед незваних гостей були і слідчий податкової міліції Михайло Бойко., і працівники СБУ, які не називалися. Слідчий пред’явив ухвалу про обшук мого житла, дав усім команду на обшук.
Усі їхні зусилля були направленні на вилучення з моєї майстерні схем та макетів з розробки озброєння, аналогів боєприпасів, оптичних пристроїв. Також, наприклад, було вилучено мою дисертацію, папки з назвами: «документація ПЗРК «Игла», «документація ПТРК «Фагот», звіти про дослідно-конструкторські роботи, збірку законодавства щодо режиму секретності, листування з Міністерством оборони України та ін.
Не маючи доступу до державної таємниці, слідчий та податківці вилучили усі документи, які стосуються сучасних розробок та містять конфіденційну інформацію, та відвіз їх до свого кабінету, які тепер валяються у нього на підлозі відкритими «бери – не хочу». Після цього я був вимушений повідомити про факт незаконного втручання у мою дослідницьку роботу з метою отримання інформації про держзамовлення оборонного значення та перешкоджання його виконанню».
Адвокати, що захищають інтереси Олександра Селюкова, у розмові зі мною стверджували, що при детальному аналізі ситуації, фактів та подій, що відбувались та відбуваються навколо ДП «Науковий центр точного машинобудування», у рішеннях та діях посадових осіб різного рівня є низка невідповідностей. Ці невідповідності важко пояснити непрофесійністю самих осіб, скоріш навпаки – вони вказують на замовний характер справи – включно з формуванням штучних підстав для обшуків і намаганням замаскувати під питанням про податковий кредит більше серйозні справи, скеровані на повне блокування роботи ДП «Науковий центр точного машинобудування» за оборонними проектами. Детальний виклад обставин з боку адвокатів можливий – але згодом, аби не випереджувати поточну реальність.
У пошуках відповідей
Про факт втручання у діяльність «Наукового центру точного машинобудування» Олександр Селюков повідомив листами Секретаря Ради національної безпеки та оборони України, а також силових міністрів та голів та начальників служб, в інтересах яких проводяться роботи фахівцями ДП «НЦТМ». Лист має назву «Щодо злочинного захоплення наукових розробок в галузі оборони України та зупинення виконання держзамовлень оборонного значення».
Серед іншого, Олександр Селюков у листі стверджує, що «У мене є підстави вважати, що прокурор Київської місцевої прокуратури №2 Піяк Костянтин Леонідович у змові зі слідчим СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві майором податкової міліції Бойко Михайлом Івановичем та співробітником СБУ, який назвався Олексієм Юрійовичем, співпрацюють з іноземними спецслужбами та виконують завдання щодо створення перешкод ДП «Науковий центр точного машинобудування» у розробці та виготовленні нових типів озброєння для української армії та інших силових відомств. До такого висновку я дійшов з огляду на ситуацію, яка виникла. Мені роз’яснено юристами, що якщо я не повідомлю про такі дії компетентну особу, то сам стану співучасником і пособником шпигунів».
Після спілкування з Олександром Селюковим, а потім – з його адвокатами, я, як редактор журналу Defense Express «Експорт зброї та оборонний комплекс України», доклав зусиль, аби зустрітись і з іншою стороною. Насамперед, зі слідчим у цій справі, майором податкової міліції Михайлом Бойко. Мене, звісно, цікавило, чому була вилучена документація, яка не має відношення до податкових «розборок», а до виконання проектів оборонного призначення, де вона знаходиться, коли буде повернута. Вийшло переговорити телефоном – без будь-яких деталей щодо суті та причин. Хіба що з боку слідчого було зазначено: «У цій справі питань більше, ніж відповідей». З цим я сперечатись не буду, але декілька штрихів до ситуації додам від себе.
Штрихи по темі
1. Олександр Селюков – доктор технічних наук, один з тих, знання та досвід якого підтверджені патентами на конструкторські та технологічні рішення, конкретними розробками, що нині використовуються силовими відомствами, лауреат премії Української академії наук «За розробку та виробництво спецзасобів», автор трьох монографій та більше ста наукових статей з військової тематики. У 2014-15 рр. кількість розробок військового призначення, яки взяв на себе колектив ДП «Науковий центр точного машинобудування» суттєво зросла у порівнянні з минулими роками. Що, втім, цілком логічно – в умовах війни за відсутності замовлень по лінії Національного космічного агентства підприємство діяло як волонтерська команда, пропонуючи рішення, які потім використовувались армією та, зокрема, спецпідрозділами у зоні АТО.
2. ДП «НЦТМ» завжди було прибутковим. Рішення про зміщення Олександра Селюкова з посади директора ДП «НЦТМ» було ухвалено новим керівництвом Національного космічного агентства України (НКАУ) влітку 2015 р. Після цього ДП «НЦТМ» керували ще три директора, зміни яких також здійснювалися за рішенням НКАУ. У вересні 2016 р., вже після чергових керівних змін у НКАУ, Селюкова було запрошено повернувся на посаду директора ДП «НЦТМ». Той, у свою чергу, ініціював проведення аудиту діяльності своїх попередників. Адже за час їхньої влади з заводу було продано устаткування, станки, зникла документація, а також зразки окремих розробок, якими займалось ДП «НЦТМ». Робіт оборонного призначення за час цих трьох директорів ДП «НЦТМ» не вело. Проте спроби почати аудит та внутрішні перевірки майже одразу наклались на контрактивність з боку Дарницької податкової. Можливо, аудит міг би зачепити інтереси угрупувань, представники яких керували ДП «НЦТМ» у цей проміжок часу, прикриваючись прихільністью окремих осіб НКАУ. Звісно, це поки що припущення.
3. У вересні-жовтні 2016 р. ДП «НЦТМ» за ініціативи Олександра Селюкова повернуло на роботу фахівців, які були раніше звільнені, та активізувало діяльність по оборонному напрямку. Зокрема, виконувались проекти, які стосувалися обробки космічних знімків; створення камер для підводного спостереження; оптичних пристроїв для вимірювання дальності; апаратури передачі даних по оптичним лініям зв’язку; проводився ремонт приладів для радіорозвідки; наземної апаратури супутникового зв’язку; здійснювалася розробка універсального підвісного розвідувального контейнера; тренажерів стрілка переносного зенітного комплексу; оператора протитанкових ракетних комплексів, глушників для стрілецької зброї тощо.
4. Виїмка усієї документації оборонного призначення силами податківців співпала у часі з плануванням робот за цими та іншими напрямами на 2017 р. в рамках Державного оборонного замовлення в інтересах Міноборони та інших відомства; закриття та передачі замовникам або завершених зразків, або окремих етапів робіт, що виконувались підприємством. Заморожування ситуації спричинить, у кращому разі, відтермінування проектів на невизначений термін, у гіршому – їхню повну зупинку. Це при тому, що окремі роботи є дійсно актуальними і унікальними і передати їх іншим виконавцям навряд чи вдасться саме з огляду на технологічну складність.
Якщо все це співпадіння, то чому все так вчасно і влучно? Якщо ж має місце скоординованість, то з якого боку, до якого рівня і з якою метою? Твердження про зраду та наявність агентів впливу – лише одне з можливих пояснень. Тож на завершення повторю вже цитовану фразу: ««у разі отримання документів, які доповнюють дані матеріалів, що використані для проведення аналізу, висновки можуть бути переглянуті».
А продовження у цієї історії, звісно, буде…
