У групі дописувачів сайту громадської організації «Союз юристів України» ознайомився із листом Міністерства внутрішніх справ з приводу можливого проведення координаційної наради керівників правоохоронних органів під головуванням Президента України з питань стану законності в державі, захисту та поновлення порушених прав і свобод людини і громадянина в Україні та протидії злочинності. Одразу відзначу, що я особисто підтримую проведення такого заходу і вважаю, що він конче потрібний в нинішніх умовах.
Приємно і те, що саме Союз юристів України звернувся до Президента України із відповідним листом щодо вжиття необхідних заходів щодо наведення правопорядку в державі.
Але, така координаційна нарада буде ефективною і результативною тільки в тому випадку, якщо на ній предметом обговорення буде реальний на сьогодні стан злочинності та корупції, а тим більше - протидії їм. Нічого корисного не принесе вона і тоді, коли і Президент, і інші її учасники не будуть володіти реальною інформацією про дотримання прав і свобод громадян в цій сфері діяльності органів правопорядку і прокуратури, а в цьому я глибоко сумніваюсь.
У мене особисто складається враження, що наша влада, в т.ч. і нинішня, живе в своєму якомусь паралельному світі, далекому від реального. І причиною цього є або надзвичайно низький професійний рівень найвищих посадових осіб, в т.ч. і органів правопорядку, та відверта неспроможність виконувати покладені на них обов’язки, або навмисне приховування ними всіма від суспільства дійсних результатів своєї діяльності, тим більше, в умовах постійних «реформувань» та «перетворень».
Ну, а як по-іншому можна тоді сприймати названий вище лист МВС, адресований Союзу юристів України, в якому опубліковані відомості, які, м’яко кажучи, не відповідають дійсності? Ну про які вжиті Національною поліцією заходи забезпечення охорони прав та свобод людини, а, тим більше, «про подальший розвиток позитивних тенденцій у роботі з протидії злочинним проявам, які з’явились останніми роками», можна сьогодні вести мову?! Я вже котрий рік підряд аналізую як стан злочинності та протидії їй, так і стан дотримання конституційних прав і свобод громадян, за результатами чого напрошувались зовсім інші висновки, і повірте, зовсім протилежні змісту цього листа.
Ну подивіться самі. Про що може свідчити, наприклад, зменшення за 10 місяців в 2020 році кількості зареєстрованих в ЄРДР кримінальних правопорушень, в т.ч. тяжких і особливо тяжких? Я впевнений, що, як раз, не про покращення протидії злочинності, а дійсними причинами такого «позитивного результату» є, в першу чергу, ухилення органів правопорядку і, зокрема, Національної поліції від обліку кримінальних правопорушень та їх приховування, про що я говорю вже останніх чотири роки, позбавлення прокурорів повноважень по нагляду за дотриманням закону про розгляд реєстрацію заяв і повідомлень про злочини. Тим більше, що по невідомій мені причині в названому листі автори також промовчали і про те, що в 2020 році відсоток зареєстрованих особливо тяжких злочинів виріс по зрівнянню із аналогічним періодом минулого року з 3,5% до 3,7%, на відміну від чисто кількісних показників.
Та ж сама ситуація і з облікованими тяжкими злочинами: якщо в 2019 році цей відсоток становив 17,3%, то в цьому році виріс до 32,4%, тобто, майже вдвічі!
Не можна погодитися в повній мірі і з твердженням про «покращення» роботи поліції із розкриття та розслідування злочинів. По-перше, в 2020 році за 10 місяців конкретним особам повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень у 141 256 випадках, в той час, як за такий же період 2019 року – у 144 659. Не покращились, а погіршились показники розкриття злочинів в цьому році і за направленими обвинувальними актами до суду: 123 971 проти 129 331 в 2019 році.
Навіть деякі поліпшення, на папері, розкриття окремо взятих тяжких і особливо тяжких злочинів у відсотках, аж ніяк не дає достатніх підстав стверджувати «про подальший розвиток позитивних тенденцій» як у зв’язку з тим, що вони, по-перше, викликають сумніви в своїй достовірності, про що я говорив вище, так і сам рівень цього «покращення» є не зовсім переконливим і, тим більше, обнадійливим, бо складає 38,4% по вручених повідомленнях про підозру у вчиненні особливо тяжких і 27,5% - за направленими до суду обвинувальними актами саме по таких злочинах! Не набагато краща ситуація із розкриттям тяжких злочинів, відповідно, 39,7% за повідомленими підозрами та 32,4% за направленими до суду обвинувальними актами за 10 місяців 2020 року. По-друге, я продовжую наполягати на необ’єктивності цих статистичних даних, а по-третє, за наслідками року ці показники, я переконаний, будуть зовсім інші.
Окрім того, я із практичного досвіду знаю, яким чином Національна поліція, при відсутності прокурорського нагляду, може маніпулювати статистичними даними з тим, щоб станом за 10 місяців цього року приховати свої недоліки: наприклад, у відповідності до встановленого керівництвом «плану» можна повідомити про підозру у конкретному провадженні в кінці жовтня місяця, а можна – і в перших числах листопада. Я впевнений, більш об’єктивними будуть статистичні дані за 12 місяців, а тому, викладені в листі МВС «тенденції» за 10 місяців цього року, повірте, суттєво зміняться на гірші. А тепер давайте навіть в такій ситуації розглянемо більш об’єктивно викладені в листі «висновки». Дійсно, в кількісному вигляді названі там показники, в більшості своїй, трішки вищі чим за аналогічний період минулого року: менше зареєстровано умисних вбивств, умисних тяжких тілесних ушкоджень, в т.ч. і тих, що спричинила смерть потерпілого, що можна теж пояснити іншими чинниками і аж ніяк не «активізацією» протидії злочинності зі сторони органів правопорядку, а саме: припиненням активних бойових дій на Сході України.
Разом з тим, в протидії і цій категорії злочинів не все позитивно. Чомусь «складачі» цього листа не згадали про погіршення розкриття умисних тяжких тілесних ушкоджень шляхом вручення конкретним особам повідомлень про підозру, яких в 2020 році було значно менше – 1 364 проти 1 506 в минулому та і за направленими до суду обвинувальними актами: 1 036 проти 1 170 в 2019 році. Теж саме можна сказати і про розкриття умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, бо за їх вчинення в 2020 році повідомили про підозру лише у 383 випадків проти 433 в 2019 році, із них направлено до суду в цьому році обвинувальних актів – всього 292 проти 348 в минулому. Аналогічна картина і в частині розкриття розбійних нападів: в 2020 році менше вручено повідомлень про підозру – у 907 випадках проти 1 093 в 2019 році і менше направлено до суду обвинувальних актів – 691 проти 843 в 2019 році.
Тобто, не дивлячись на, начебто, зниження кількості зареєстрованих цих злочинів, їх розкриття в кількісному вигляді в 2020 році тільки погіршилось по зрівнянню із аналогічним періодом минулого року. Наприклад, не дивлячись на зменшення кількості зареєстрованих грабежів в цьому році, їх розкриття шляхом вручення повідомлення про підозру конкретним особам погіршилось: 4 068 проти 4 660 в 2019 році, а шляхом направлення до суду обвинувальних актів ще гірше: - 3 628 проти 4 287 в минулому році.
Та ж сама картина і з кількістю зареєстрованих і розкритих крадіжок. В 2020 році їх менше зареєстровано, але, менше в кількісному вигляді і розкрито шляхом вручення конкретним особам повідомлень про підозру – 51 336 проти 59 796 в минулому році.
Трішки менше в 2020 році зареєстровано і квартирних крадіжок - всього 8 906, але, кількість вручених повідомлень про підозру у їх вчиненні теж стала менша – 2 778 проти 3 107 в 2019 році. Ще менше направлено до суду обвинувальних актів про ці злочини – 2 539 проти 2 844 в минулому.
Ззовні, начебто, є благополучним стан протидії в 2020 році крадіжкам із транспортних засобів: менше зареєстровано чим в попередньому році. В той же час, менше і повідомлено про підозру у їх вчиненні – у 2 052 випадках проти 2 153 в 2019 році, ще менше направлено до суду обвинувальних актів про злочини даної категорії – 1 904 проти 1 998.
З урахуванням викладеного вважаю, що не потрібно робити поспішні висновки про розкриття злочинів, виходячи лише із відсоткового показника, бо їх реальні результати будуть не зовсім об’єктивними.
Більш того, проаналізувавши стан протидії цим видам злочинів за 10 місяців 2020 року , можу однозначно зробити висновок про те, що ці результати є відверто умисно скорегованими. Значна частина вчинених в цьому році, як і в минулих 6-ти роках в Україні злочинів умисно не реєструється. Про це свідчать і суттєві збільшення в цьому і минулому роках скарг до судів про визнання протиправними дій слідчих і прокурорів, які ухиляються та відмовляються реєструвати такі заяви і повідомлення.
Яскравим прикладом такого умисного приховування від обліку злочинів є кримінальне провадження за фактом перевищення службових повноважень працівниками Кагарлицького відділу поліції, що в Київській області, які, одержавши повідомлення із конкретного населеного пункту про вчинення крадіжки із місцевого магазину, цей факт в ЄРДР не зареєстрували, але, розпочали з перевищенням своїх владних повноважень фактично дослідчу перевірку, яка нинішнім КПК не передбачена, тим більше - з затриманням і доставленням ймовірно причетних до цього злочину осіб до райвідділку.
До речі, така практика розповсюджена по всій Україні, тобто, поліція намагається реєструвати лише ті злочини, по яких вже встановлені причетні особи. Про те, що поліція, як і більшість органів правопорядку з кожним роком все більше користуються відсутністю прокурорського нагляду за законністю розгляду заяв і повідомлень про злочини з метою їх приховування, свідчить і опублікований в ЗМІ відеозапис розмови керівників слідчого управління Нацполіції однієї із позакатегорійних областей та місцевого відділу поліції про стан виконання останнім «плану» про закінчення розслідуванням та направлення кожного місяця конкретної кількості обвинувальних актів до суду.
В зв’язку з цим, панове Президенте України та народні депутати, я продовжую наголошувати: масове приховування злочинів від обліку буде мати місце до тих пір, доки не будуть відновлені повноваження прокурорів по нагляду за дотриманням обліково-реєстраційної дисципліни в діяльності органів правопорядку, а ситуація з об’єктивністю криміногенної обстановки в державі на краще не зміниться. Ще одна моя порада нашим законодавцям: не потрібно боятися самого поняття «нагляд прокурора», бо від цього інституту буде залежати об’єктивність стану дотримання і забезпечення конституційних прав і свобод громадян.
Ну, хто сьогодні може повірити в те, що в Україні зменшилась суттєво кількість кримінальних правопорушень у громадських місцях з 60 770 в 2019 році до 44 703 в 2020 році, тим більше, що їх розкриття в кількісному вигляді, навпаки, за повідомленими підозрами, тільки погіршилось з 31 340 в 2019 році до 26 556 в 2020 році? Менше і обвинувальних актів по таких злочинах направлено до суду в цьому році – 24 678 проти 29 443 в минулому!
Щодо наведених у листі МВС «позитивних тенденцій» протидії рецидивним злочинам, то зверніть Вашу увагу на те, що у статзвітах міститься інформація лише про кількість облікованих кримінальних правопорушень, вчинених особами, які раніше вчиняли кримінальні правопорушення, провадження за якими закінчені, що у кількісному вигляді дійсно дещо менше чим у минулому році 41 590 проти 48 254. Але, у відсотковому виміри їх розкриття майже однакове: 12% в 2019 році проти 12,2% в 2020. На жаль, для того, щоб мати змогу визначити дійсний стан розкриття і розслідування злочинів необхідна інформація про повідомлення про підозру осіб та направлення до суду обвинувальних актів у даній категорії справ. Така інформація у статзвітах не передбачена.
Не можу погодитися із «позитивними тенденціями» і в протидії отриманню неправомірної вигоди. Ну, по-перше, в 2020 році суттєво менше зареєстровано таких злочинів 1 596 проти 1 663 в минулому. По-друге, їх розкриття шляхом вручення повідомлень про підозру конкретним особам теж погіршилось – 415 випадків проти 443 в 2019 році, а ще менше направлено до суду обвинувальних актів 256 проти 272 в 2019 році!
Таким чином, навіть ці неповні статдані, викладені в згаданому листі МВС України, не відповідають тим хвалебним висновкам, про які ним проінформовано Союз юристів України, а аналіз дійсного стану злочинності і протидії їй за весь цей 2020 рік, я впевнений, буде менш обнадійливим, чим про це написав керівник Департаменту МВС України. При всій повазі до нього.
ПОЗБАВЛЕННЯ ПРОКУРОРІВ ПРАВОЗАХИСНОЇ ФУНКЦІЇ ПРИЗВЕЛО ДО БЕЗЗАХИСНОСТІ ГРОМАДЯН
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram
