У країні, що продовжує боротися з повномасштабною агресією рф, загострюються не лише бої на фронті, а й політична напруга всередині. Україна готується до затяжної війни: ситуація на передовій залишається складною, а втрати та руйнування зростають. Зокрема, місто Суми, яке до війни мало близько 250 тисяч мешканців, ризикує стати «сірою зоною» через наступ російських військ. На Донбасі тривають запеклі бої, а великі українські міста зазнають масованих ударів безпілотників та ракет — часом понад пів тисячі за одну ніч.
Про це розповідає Резонанс
Критичне значення західної підтримки та політична нестабільність
У ніч із 30 червня на 1 липня раптово припинилися постачання зброї зі США, які й без того були скорочені після перемоги Дональда Трампа на виборах. Деякі літаки з військовою допомогою були навіть змушені повернутися. Причини призупинення залишаються невідомими: одні джерела твердять, що Трамп не знав про цю паузу, інші ж вважають її спробою змусити Київ піти на поступки москві й погодитися на невигідну мирну угоду.
Паралельно із зовнішніми викликами спостерігається посилення внутрішньополітичних чвар і чисток, які можуть завдати країні не меншої шкоди, ніж бойові дії. Відразу кілька гучних подій сколихнули політичне середовище у червні. 23 червня віцепрем’єр Олексій Чернишов, якого розглядали як потенційного наступника прем’єр-міністра, став найвищим посадовцем в історії України, офіційно звинуваченим у корупції. Він затягував повернення з Європи, що створило абсурдний прецедент для міністра, відповідального за репатріацію українців.
В цей же період з’явилася інформація про можливі кадрові зміни — зокрема, про ймовірне призначення Юлії Свириденко новою прем’єркою. Також була зроблена чергова спроба усунення голови розвідки Кирила Буданова, однак вона не мала успіху.
Посилення ролі Андрія Єрмака та ризики політичної централізації
Вплив Андрія Єрмака, керівника Офісу президента, на політичні процеси лише зростає. Багато джерел називають його ключовою фігурою у всіх трьох гучних політичних інтригах. Його роль у владі стала ще помітнішою під час війни, а нещодавні публікації у західній пресі свідчать про певне розчарування у Вашингтоні щодо його підходів до дипломатії. Попри це, Єрмак зміцнює свої позиції всередині країни.
Згідно з даними анонімних чиновників, саме конфлікт між Єрмаком і Чернишовим міг стати причиною розслідувань проти останнього. Також падіння Чернишова створило умови для просування Свириденко, яка має тісні зв’язки з Єрмаком. Чутки про можливе призначення Свириденко прем’єркою ширяться вже давно, проте саме зараз, на тлі ослаблення опонентів, ця ідея виглядає більш реальною.
У червні також загострилося протистояння між Єрмаком і генералом Будановим, яке триває вже три роки. Спроба відсторонення керівника розвідки провалилася, і, на думку експертів, цьому могли посприяти не лише внутрішньополітичні процеси, а й попередження з боку США.
Виживання Буданова засвідчує, що остаточне рішення залишається за президентом Володимиром Зеленським. Єрмак зберігає вплив завдяки тісній співпраці з главою держави, яку важко пояснити навіть досвідченим політичним гравцям.
Політична централізація та інтриги, властиві епохам криз, ускладнюють і без того напружену ситуацію. Відкритості у процесах не побільшало, а ризик політичної кризи й стратегічного дрейфу лише зростає. Зростає й тривога щодо потенційного дрейфу у бік авторитаризму та використання влади для недопущення до політики опонентів.
«Росіяни підсмажують нас на повільному вогні, а ми граємося в дурниці з дуже серйозними наслідками», — каже один високопосадовець.