Головна Політика Польський суд відмовив у екстрадиції українця, підозрюваного у справі «Північного потоку»

Польський суд відмовив у екстрадиції українця, підозрюваного у справі «Північного потоку»

Суд у Польщі відмовив у екстрадиції до Німеччини українця, підозрюваного в справі про «Північний потік»

Варшавський районний суд ухвалив не передавати громадянина України, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік», до Німеччини. Таке рішення було озвучено 17 жовтня. Українця, якого розшукували німецькі правоохоронці, також звільнили з-під варти.

Про це розповідає Резонанс

Позиція суду та коментарі сторін

Захист затриманого заявив, що суд відхилив усі надані докази щодо справи Володимира Ж. Адвокат Тимошеуш Папроцький наголосив, що, на його думку, жоден громадянин України не може бути засуджений за дії проти росії.

«Жоден громадянин України не може бути звинувачений або зрештою засуджений за будь-які дії проти Росії».

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив підтримку цьому рішенню суду й зазначив, що звільнення українця є справедливим. Раніше Туск підкреслював, що Польща не має наміру передавати українського громадянина Німеччині, яка звинувачує його у вибухах на газопроводі.

Деталі справи та перебіг розслідування

Про затримання українця на території Польщі стало відомо наприкінці вересня. За словами самого підозрюваного, він не мав жодного відношення до підриву, оскільки на момент інциденту перебував в Україні. Цей випадок став другим арештом українського громадянина, пов’язаним із вибухами на «Північному потоці», після схожої ситуації в Італії минулого місяця.

Розслідування німецьких ЗМІ Die Zeit, Süddeutsche Zeitung і ARD стверджує, що правоохоронці ФРН ідентифікували сім осіб, які нібито брали участь у підриві газопроводів у 2022 році. Серед них – четверо водолазів, включно з відомою українською рекордсменкою з глибоководних занурень, фахівець із вибухівки, шкіпер і координатор. Ще один підозрюваний, військовослужбовець України, проходив навчання у Німеччині, однак, за інформацією ЗМІ, він загинув на фронті.

Німеччина видала шість ордерів на арешт у цій справі. Прокуратура ФРН підкреслює, що вибухи стали серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни, незалежно від політичних мотивів виконавців.

Вибухи, що сталися у вересні 2022 року біля острова Борнхольм у Балтійському морі, серйозно пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Відновити магістраль неможливо. Газопровід використовувався для транспортування російського газу до Західної Європи.

Розслідування причин вибухів проводили Швеція, Данія і Німеччина. Встановлено, що газопроводи були підірвані, однак точні винуватці досі не визначені. російська федерація участі в розслідуванні не бере, а москва звинувачує США та їхніх союзників, які це заперечують.

Багато західних медіа припускають, що вибухи могли організувати особи, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ категорично заперечує свою причетність до підриву газопроводів.

Газопроводи «Північний потік» були включені до санкційного списку ЄС, оскільки європейські країни вважали їх потенційним інструментом тиску росії на Європу.

Читайте також