Сили російської армії здійснили понад 70 атак на чотири райони Дніпропетровської області, застосувавши безпілотники, авіабомби та артилерію, заявив голова обласної адміністрації Олександр Ганжа 26 березня.
Про це розповідає Резонанс
Уражені Нікополь та громади Марганецька, Червоногригорівська, Покровська та Мирівська, де зафіксовано численні руйнування й постраждалих.
«Пошкоджені приватні будинки та господарські споруди, одна – знищена. Понівечені сільськогосподарське підприємство, АЗС та автівки. Поранені двоє чоловіків – 39 та 60 років».
Вранці внаслідок тієї ж атаки постраждала 82-річна жінка, її госпіталізували в стані середньої тяжкості. Пошкодження також зафіксували в Синельниківському та Криворізькому районах.
Раніше того ж дня обласна влада повідомляла про влучання безпілотника в багатоповерхівку в Дніпрі, унаслідок чого п’ятеро людей зазнали поранень.
Наслідки для інфраструктури й населення
Ураження торкнулися житлових будинків, господарських споруд та об’єктів критичної інфраструктури. Серед зафіксованих збитків — знищена одна житлова споруда, пошкоджене сільськогосподарське підприємство, автозаправна станція та кілька автомобілів. Поранені громадяни отримали медичну допомогу, один із потерпілих перебуває в середньому стані тяжкості.
Оцінка дій і міжнародно-правові аспекти
російські військові регулярно атакують українські міста й цивільну інфраструктуру різними видами озброєнь, включно з ударними безпілотниками, ракетами, касетними боєприпасами та реактивними системами залпового вогню.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності.
Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. До характерних ознак належать:
- вбивства членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення умов життя, розрахованих на фізичне знищення групи;
- запобігання дітонародженню або насильницьке переміщення дітей до іншої групи;
- публічні заклики та політика, що сприяють винищенню або переслідуванню групи.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують численні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини російської федерації та наголошують на цілеспрямованому характері таких атак. Керівництво росії заперечує, що її сили навмисно вражають цивільні об’єкти, незважаючи на фіксацію руйнувань і жертв серед мирного населення.