Нові результати соціологічного опитування свідчать про те, що понад 51% громадян України готові долучитися до протестних акцій, якщо в ході переговорів з росією буде досягнуто компромісів, які вони вважають неприйнятними. Дані дослідження також вказують на те, що більшість населення рішуче відкидає основні політичні та безпекові поступки, які нав’язує російська федерація під час перемовин.
Про це розповідає Резонанс
Українці не готові до компромісів щодо ключових питань
Суспільна думка залишається однозначною щодо недопустимості поступок з низки принципових питань. Зокрема, 83,3% опитаних категорично проти скорочення Збройних сил України, 84,5% не визнають юридично окуповані території російськими, а 78,4% не підтримують надання російській мові державного статусу. Більшість респондентів переконані, що будь-які переговори без гарантій безпеки не є надійним шляхом до миру, адже
«без зовнішніх запобіжників будь-який компроміс лише відтермінує нову агресію з боку Росії».
У питанні безпеки 64,9% громадян вважають, що Україна не повинна погоджуватися на переговори з росією без гарантій від західних партнерів. Цей показник практично не змінився порівняно з минулим роком, коли він становив 64,1%. Лише 30,7% допускають можливість перемовин навіть без гарантій. Скептицизм щодо «переговорів заради переговорів» залишається превалюючим настроєм у суспільстві.
Довіра до міжнародної підтримки знижується
Інтереси українців у сфері національної безпеки зміщуються у бік самостійності: 31,1% опитаних вважають розробку Україною власної ядерної зброї найкращою гарантією захисту. Падіння довіри до зовнішніх гарантій відображається і у зниженні підтримки вступу до НАТО — з 29,3% до 19,4%. В ефективність оборонного союзу зі США вірять 10,2%, а на миротворчу місію ООН покладаються лише 6,4% громадян. Водночас підтримка розміщення військ європейських країн в Україні демонструє зростання: цей варіант підтримують 11,7% респондентів, що майже вдвічі більше, ніж минулого року. З’явився й новий варіант гарантій — надання іншою країною ядерного захисту, який підтримують 7,8% опитаних.
Абсолютна більшість — 86,7% — вважають, що ймовірне замороження лінії фронту стане лише тимчасовою паузою, після чого росія знову вдасться до агресії. Тільки 9,5% вірять, що це могло б забезпечити тривале припинення бойових дій.
Загальний тренд свідчить про прагнення до максимально незалежних і дієвих механізмів безпеки, де пріоритет надається власним Збройним силам України, а вже згодом — партнерським можливостям.
На цьому тлі тривають дипломатичні процеси: 2 грудня у москві відбулися переговори між американськими представниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером та російським лідером володимиром путіним щодо можливих умов мирної угоди. Помічник путіна Юрій Ушаков зазначив, що компроміс знайти не вдалося, хоча окремі напрацювання визнані «більш-менш прийнятними». За його словами, зустріч між путіним та президентом США Дональдом Трампом наразі не планується і залежатиме від подальшого прогресу переговорів.
Водночас президент України Володимир Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров і начальник Генштабу Андрій Гнатов відвідають Брюссель для зустрічі з радниками європейських лідерів з національної безпеки. Після цього вони вирушать до США для переговорів зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером щодо подальших кроків у мирному процесі.
«Українські представники проінформують своїх колег у Європі про те, що відомо після вчорашніх контактів американської сторони в Москві, а також обговорять європейську складову необхідної архітектури безпеки. Після Брюсселя Рустем Умєров та Андрій Гнатов розпочнуть підготовку до зустрічі з посланцями президента Трампа в Сполучених Штатах. Як завжди, Україна конструктивно працюватиме над досягненням справжнього миру. Очікую на новий звіт за результатами сьогоднішніх зустрічей у Європі», – вказав президент України.
Дослідження проводилося у період з 5 по 26 листопада 2025 року методом телефонних інтерв’ю серед репрезентативної вибірки населення України віком від 16 років, за винятком тимчасово окупованих територій, де відсутній український мобільний зв’язок.