» Порівнювати показники довіри до судів в різних країнах необхідно, виходячи з однакових критеріїв, — Блажівська

19 сентябрь 2020, Суббота, 01:29

Порівнювати показники довіри до судів в різних країнах необхідно, виходячи з однакових критеріїв, — Блажівська

3 августа 2020г.
0163

«Питання незалежного і справедливого суду є визначальним критерієм розвитку права і суспільства», – наголосила віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська, виступаючи під час обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки.

Про це повідомляє Резонанс 3 серпня із посиланням на прес-центр Судової влади України.

Суддя зауважила, що їй було приємно почути від голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, який теж брав участь у обговоренні, тезу про високу професійність українських суддів. За її словами, вона часто чує таку оцінку від іноземних колег, водночас в Україні лунають різні заяви щодо оцінки рівня довіри до суду. Але які критерії цих оцінок?

«Визначення критеріїв для оцінки суддів є особливо важливим з огляду на часті спроби в різних молодих демократіях одягати політичні проблеми в юридичний одяг і представляти їх як неспроможність судової гілки влади, – зауважила Наталія Блажівська. – Кожна гілка влади в конституційній демократії має поважати і не втручатись, не переймати на себе роль іншої. Раціональність і пропорційність передусім!»

Суддя нагадала висловлювання Лорда Стай з британської Палати Лордів про те, що судова гілка влади може ефективно виконувати свою роль лише тоді, коли громадськість має певність, що суди, навіть якщо іноді неправі, діють повністю незалежно.

«Незалежність суддів є життєвою кров’ю конституціоналізму в демократичному суспільстві», – підкреслила Наталія Блажівська, зазначивши, що судова незалежність має два компоненти: незалежність конкретного судді і незалежність правосуддя як такого в розумінні Конституції. «В демократичному суспільстві мають бути дотримані гарантії, за яких судді не можуть зазнавати втручання в їхню діяльність. Дуже часто, не розуміючи підходів, ми взагалі не розуміємо, яка методологія була застосована до оцінки рівня довіри до суду в Україні», – сказала суддя.

На її думку, порівнювати показники довіри до судів в різних країнах необхідно, виходячи з однакових критеріїв, які застосовуються у країнах ЄС і в Україні. «Європейський суд справедливості вважає, що правила здійснення дисциплінарних проваджень мають попереджати ризик того, щоб дисциплінарні провадження не використовувалися як політичний контроль змісту судових рішень. Я підтримую тезу Олександра Федоровича Новікова про те, що майбутня стратегія має ґрунтуватися на глибокому аналізі. І вважаю, що сьогодні ми завдяки ініціативі ВРП лише розпочинаємо конструктивний діалог», – підсумувала Наталія Блажівська.

Як повідомлялось, 31 липня 2020 року відбулося онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції. У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції.

Метою обговорення є вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.