Порядок оплати листка тимчасової непрацездатності в період простою — Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

06 август 2020, Четверг, 19:49

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Порядок оплати листка тимчасової непрацездатності в період простою

30 июля 2020г.
0

Володимир Бурак

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України роботодавець має право оголосити простій. Статтею 34 КЗПП України простій визначено, як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Простій встановлюється актом простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи). Акт складає комісія яка утворюється наказом роботодавця. В комісію бажано включати крім адміністрації представників профспілки і представника служби охорони праці. В акті визначаються причини простою, які особи простоюють (це може бути і весь структурний підрозділ, або окремі категорії працівників), також ймовірна тривалість простою і необхідні заходи для припинення простою. Акт затверджується наказом роботодавця. При запровадженні Кабінетом Міністрів карантину простій може бути встановлений на весь час карантину. Запровадження простою не вимагає згоди працівника.

У листі від 04.10.2013 р. № 179/06/186-13 Мінсоцполітики рекомендує в наказі про простій або в Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації визначити необхідність присутності або відсутності працівника на робочому місці в період простою. Така позиція Міністерства викликає здивування оскільки КЗПП України не вимагає присутності працівника на роботі під час простою. У працівника виникає лише обов’язок повідомити про простій, а також при закінченні простою негайно приступити до роботи.

Але виявляється Мінсоцполітики вважає інакше. І це не випадково.

Йдеться про випадок коли працівник під час простою захворів.

У листі Мінсоцполітики від 31.07.2015 р. N 445/18/99-15 зазначено, що у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює й не оформлено простою) і не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

Мінсоцполітики зазначає, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки передбачено вихід працівника на роботу й у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності.

У випадку якщо наказом про простій не було передбачено вихід працівника на роботу то право на допомогу по тимчасовій непрацездатності працівник втрачає.

У той же час відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ст. 23 передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Простій не передбачений як підстава для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Аналогічно в інструкції «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455. також не міститься заборона на видачу листка непрацездатності в період простою підприємства.

Перебування чи відсутність працівника на робочому місці в період простою —жодним чином не повинен впливати на порядок оплати лікарняного листа.

Виходить, що Мінсоцполітики всупереч закону вирішило своїм листом позбавити застрахованих осіб допомоги по тимчасовій непрацездатності в період простою. Адже політика профільного міністерства останнім часом спрямована на максимальну економію коштів за рахунок позбавлення працівників належних їм виплат.

У нашій державі як завжди інструкція або лист-роз’яснення (який не є нормативно-правовим актом) має вищу юридичну силу ніж закон.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.

Володимир Бурак Кандидат юридичних наук; доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І. Я. Франка; експерт Українського центру соціально-правових досліджень